Вернер Клемке

Фотографія Вернер Клемке (photo Werner Klemke)

Werner Klemke

  • День народження: 12.03.1917 року
  • Вік: 77 років
  • Місце народження: Берлін, Німеччина
  • Дата смерті: 26.08.1994 року
  • Громадянство: Німеччина

Біографія

У 1937-му Клемке прийшов працювати на кіностудію ‘Kruse-Film’ в якості художника-мультиплікатора.

Вернер Клемке (Werner Klemke) народився в 1917 році в Берліні (Berlin, Germany). Був він сином тесляра, навчався в гімназії Köllnischen Gymnasiums у Мітте (Berlin-Mitte). Взагалі, ріс Вернер дуже вдумливим – любив малювати, багато часу проводив у бібліотеках і любив всілякі екскурсії. Саме тоді він вперше дізнався про художників-класиків, про літературу, і пізніше саме ці знання привели Клемке до власної творчості.

У другій половині 1930-х він почав працювати вчителем малювання у Франкфурті-на-Одері (Frankfurt (Oder)), але довго на цій роботі Вернер не залишився, так як платня його було настільки мізерним, що зовсім не забезпечувало йому життєвих потреб. А, крім того, нічого нового для себе як художник він також від такої роботи не бачив.

Так, у 1937-му Клемке прийшов працювати на кіностудію ‘Kruse-Film’ в якості художника-мультиплікатора.

Незабаром почалася Друга світова війна, і Клемке опинився в армії. Відомо, що служба його проходила у військовій канцелярії, де, працюючи з документами, він зумів допомогти уникнути страшної долі безлічі голландських євреїв, підроблюючи їх паперу.

В той воєнний час Вернер зустрів і свою майбутню дружину, Гертруду Штремлау (Gert

rud Stremlau), їх весілля відбулося в 1942 році. Дружина його також була аніматором, а після війни Вернер і Гертруда виявилися інтернованими в невелике місто у Фризии (Ostfriesland). Саме там Клемке вперше дізнався про літографії, і це настільки захопило його, що вже до 1945-го художник розробив власний проект дитячої книги «Бременські музиканти’ (‘Die Bremer Stadtmusikanten’).

Після повернення в Берлін Клемке знову довелося пережити не простий час – попадавшаяся йому робота ніяк не могла забезпечити сім’ю, а тому йому доводилося буквально хапатися за все, на чому можна було заробити хоч трохи. Так, він оформляв вітрини магазинів, розписував стіни закладів, посуд, вази.

У 1947-му почалася робота на видавничі вдома, і в той період Вернер попрацював для ‘Neue Berliner Illustrierte’, ‘Frischer Wind’ і ‘Ulenspiegel’, а також на дитячі видавничі доми ‘ABC-Zeitung’ і ‘Der Junge Pionier’. В його обов’язки входили розробка і оформлення книжкових обкладинок, а також Вернер створював комікси, малював карикатури і ілюстрував книги.

Незабаром прийшов і перший вдалий контракт – це було замовлення на серію ілюстрацій для книги Георга Веерта (Georg Weerth) під назвою ‘Гумористичні нариси з німецької торгової життя’ (‘Humoristischen Skizzen aus dem deutschen Handelsleben’).

Його роботи викликали справжній фурор, так як мистецтво ксилографії до того часу було практично забуте, і незабаром Вернера Клемке назвали одним із кращих граверів XX століття.

За цим послідував просто шквал замовлень від різноманітних видавництв, і недовгий час через Клемке вже був доцентом Вищої школи образотворчих мистецтв у Берліні (Hochschule für Bildende und Angewandte Kunst).

У середині 1950-х Клемке вивчав техніку гравюри в Китаї (China), і згодом вплив китайського періоду позначилося на всій творчості художника.

У 1961 році художник став членом Академії мистецтв НДР (Akademie der Künste der DDR), а з 1964 року він очолив там відділ образотворчих мистецтв. До речі, саме ця діяльність стала досить серйозною перешкодою творчості Вернера – відомо, що тоді, віддаючи багато часу і енергії організаторській роботі, художник відчував внутрішній дискомфорт, а його творчі пориви часом приводили його в депресію.

Клемке вирішував цю проблему єдиним відомим йому способом – він намагався встигнути все і відразу. Втім, це вдавалося далеко не завжди,що, як наслідок, призводило його в ще більше роздратування.

На пенсію художник пішов 1982 році. У 1986-му здоров’я його дало збій, і він переніс інсульт. Нещастя тривали — в 1988 році померла його дружина Гертруда, і у Вернера стався другий інсульт, після якого він так і не зумів відновитися; жив він не виходячи з квартири, на жаль, на творчості був поставлений хрест.

Вернер Клемке помер 26 серпня 1994 року; поховали його на цвинтарі Св.Ядвіги в Берліні (St.-Hedwigs-Friedhof in Berlin-Weißensee).

Говорячи про творчість Клемке, не можна не згадати, наскільки різноманітними були його роботи. Так, він малював для газет і журналів, створював марки, вітражі, плакати, брошури, значки, гравюри, конверти для пластинок, гральні карти та багато іншого. До речі, сам художник більше всього на світі боявся вузької спеціалізації, намагаючись якомога ширше розсовувати обрії для свого таланту.

Серед численних нагород Вернера Клемке — Національна премія ГДР, лауреатом якої він був тричі; орден «За заслуги перед Вітчизною’; а також почесне членство в Академії мистецтв СРСР і почесне громадянство італійського міста Чертальдо (Certaldo) за ілюстрації до ‘Декамерона’.