Річард Прінс

Фотографія Річард Прінс (photo Richard Prince)

Richard Prince

  • День народження: 06.08.1949 року
  • Вік: 67 років
  • Місце народження: Панамський канал, США
  • Громадянство: США

Біографія

Крім іншого, прославився своїми ‘перефотографиями’ – художніми знімками вже існуючих фотографій; одна з таких ‘перефотографий’, ‘Untitled (Cowboy)’ пішла в 2005-му з нью-йоркського аукціону ‘christie’s’ за суму, що перевищила 1 мільйон доларів.

Народився Прінс в районі Панамського каналу (Panama Canal); цей район у той час контролювався американським урядом, на яке, судячи з усього, батьки Прінса і працювали. Пізніше сім’я Річарда перебралася в Брэйнтри, Массачусетс (Braintree, Massachusetts).

Мистецтвом Річард зацікавився багато в чому завдяки роботам відомого американського експресіоніста Джексона Поллока (Jackson Pollock). Юні роки Прінса припали на пік кар’єри Поллока, так що з новими роботами свого кумира Річард міг знайомитися по мірі їх виходу.

Закінчивши школу в 1967-му, Річард відправився мандрувати по Європі; повернувшись додому, він вступив до коледжу в Мені (Maine). Пізніше Прінс перебрався в Нью-Йорк (New York City), де активно взявся за творчість. Перша сольна виставка його робіт пройшла в червні 1980-го в Б

уффало, Нью-Йорк (Buffalo, New York).

Наприкінці 2007-го в Музеї Ґуґґенхайма (Solomon R. Guggenheim Museum) пройшла ретроспективна виставка робіт Прінса. Численні творіння Річарда були вивішені в хронологічному порядку на висхідних спіральних стінах. Пізніше виставка переїхала в Центр мистецтв Уокера (Walker Art Center) в Міннеаполіс (Minneapolis).

Прінс – великий шанувальник культури бітників; він є власником досить масштабної колекції різних книг і документів, присвячених даному напрямку. У колекції Прінса є кілька копій ‘В дорозі’ (‘On the Road’) Джека Керуака (Jack Kerouac), одна з яких прикрашена дарчим написом, зверненої до матері письменника, а інша колись належала Нілу Кессіді (Neal Cassady) і досі містить на своїх сторінках немало його заміт

ок.

Річард Прінс – не єдиний фотограф, активно використав в якості моделей’ чужі знімки; ‘перефотографирование’ взагалі було досить популярним в кінці 70-х. Сам Прінс почав працювати з чужими знімками ще будучи співробітником журналу ‘Time’. Під кінець кожного дня Річард залишався наодинці з обривками рекламних сторінок з дочірніх проектів ‘Time’; саме знімки цих реклам і стали першими ‘перефотографиями’ Прінса. До того часу Річард ще не вмів толком фотографувати; втім, він навчився досить швидко – як зізнався сам Прінс, головною проблемою для нього завжди був саме вибір теми. ‘Перефотографирование’ виявилося на диво захоплюючим заняттям – своєю камерою Річард ніби відкривав новий смисловий шар у чужій роботі, надавав їй нове значення.

У грудні 200

8-го фотограф Патрік Карью (Patrick Cariou) подав у суд на Річарда Прінса, галерея Гагосяна (Gagosian Gallery), Лоуренса Гагосяна (Lawrence Gagosian) і ‘Rizzoli International Publications’. Як виявилося, в галереї була виставлена нова добірка робіт Прінса; цього разу Річард, крім іншого, ‘перезняв’ 35 робіт Карью і ще мінімум 28 картинах явно використовував теми з фотографій колеги. У ряді знімків початкові роботи Карью зміни практично не зазнали; саме це і дозволило Патріку звинуватити Прінса і керівництво галереї в порушенні своїх авторських прав. Судовий процес не закінчився досі; спочатку чаша терезів схилилася на користь Карью, однак пізніше суд переглянув справу і заявив, що змін у 25 із спірних робіт більш ніж достатньо для того, щоб говорити про новому творі.