Олівія Серрес

Фотографія Олівія Серрес (photo Olivia Serres)

Olivia Serres

  • День народження: 03.04.1772 року
  • Вік: 62 роки
  • Місце народження: Уоріку, Великобританія
  • Дата смерті: 21.11.1834 року
  • Громадянство: Великобританія

Біографія

У неї був справжній талант до живопису. Вона вивчала мистецтво під керівництвом художника-мариніста Джона Томаса Серреса (John Thomas Serres), який створював картини для Георга III (George III).

Олівія Серрес народилася в Уоріку (Warwick), 3 квітня 1772-го, і була донькою Роберта Уїлмота (Robert Wilmot). В десять років її відправили на життя і навчання до її дядька Джеймса Уилмоту (James Wilmot), і в 1789-му вона повернулася до батька в Лондон (London). У неї був справжній талант до живопису. Вона вивчала мистецтво під керівництвом художника-мариніста Джона Томаса Серреса (John Thomas Serres), який створював картини для Георга III (George III). У 1971-му Олівія і Джон одружилися. У пари було дві дочки.

Картини Олівії виставлялися в Королівській академії мистецтв (Royal Academy of Arts) і Британському інституті (British Institution), але зовсім не приносили грошей. В кінцевому підсумку Серрес і її чоловіка запроторили за ґрати за борги. Шлюб дав тріщину. Джон дізнався, що під час його від’їзду у його дружини було кілька інтрижок. А Олівію не влаштовувало, що чоловік виділяв їй на утримання всього £200 на рік. Ще до розлучення у 1804-му Серрес народила сина від свого друга-художника Джорджа Філдса (George Fields), з яким деякий час жив разом, після того як кинула чоловіка.

Після розлучення Олівія присвятила себе живопису і літератури. Вона почала писати роман, вірші і мемуари свого дядька, преподобного д-ра Уїлмота. В останньому працю вона намагалася довести, що її дядько – автор збірки ‘Листів Юнія’ (‘Letters of Junius’). У 1817-му Серрес написала лист принцу-регенту, стверджуючи, що вона – позашлюбна дочка принца Генрі (Henry), герцога Камберлендского (Cumberland), від Олив Пейн (Olive Payne), яка була сестрою Джеймса Уїлмота, тобто за фактом тіткою Олівії. Серрес просила герцога надати їй фінансову підтримку.

У 1820-му, після смерті її батька, її дядька і короля Георга III, Серрес заговорила по-іншому. В її ‘переглянутої історії’ Джеймс Уілмот таємно одружився на княжні Понятовської (Poniatowski), сестрі Станіслава I (Stanislaus I), короля Польщі (Poland). Донька від таємного шлюбу вийшла заміж за герцога Камберлендского в 1767-м. Від цього шлюбу народилася єдина дитина – Олівія, а її мати померла ‘від розбитого серця’, тому що герцог, будучи вже одруженим, знову вступив у шлюб з Анною Хортон (Anne Horton).

Далі історія свідчить, що Олівію десяти днів від народження забрали у матері і віддали Роберту Уилмоту. Серрес заявила, що коли Георг III дізнався про її походження, він видав їй £5000 і призначив річну пенсію в £500 до кінця її днів. Вона також стверджувала, що знайшла підтримку від короля Польщі і отримала титул герцогині Ланкастерской (Lancaster) від Георга III в травні 1773-го. Від Георга IV (George IV) вона отримала титул княгині Олівії Камберлендской, королівський герб на її карету і королівські лівреї для її слуг.

Претензії Серрес супроводжував ряд документів, плюсом свою роль зіграло її достатню схожість з її передбачуваним батьком. В 1821-му вона сама ‘перехрестила’ себе дочка герцога Камберлендского в Ислингтонской церкви (Islington Church) і розповсюдила інформацію про своє походження через газети, брошури і листи.

Як би те ні було, у цьому ж році Серрес посадили у в’язницю за борги. По всьому Лондону були розвішені плакати ‘Княгиня Камберлендская в неволі!’, а через рік були опубліковані більш детальні подробиці її походження. На момент виходу на свободу у Серрес був роман з ексцентричним шерифом Паркинсом (J. W. Parkins). Потім вона зустрічалася з якимось молодим чоловіком, який називав себе незаконнонародженим сином герцога Кларенса (Clarence).

1823-го сер Роберт Піль (Robert Peel), тодішній міністр внутрішніх справ, виступаючи в парламенті, оголосив про результати розслідування, згідно з яким всі документи Серрес були підроблені, а її історія була вигаданою. Незважаючи на все це, Олівії вдалося уникнути переслідування. До кінця свого життя вона бідувала і за борги ще кілька разів сиділа за ґратами. Вона померла 21 листопада 1834-го, залишивши двох дочок.