Еміль Філла

Фотографія Еміль Філла (photo Emil Filla)

Emil Filla

  • День народження: 04.04.1882 року
  • Вік: 71 рік
  • Місце народження: Хропине, Моравія, Чехія
  • Дата смерті: 07.10.1953 року
  • Громадянство: Чехія

Біографія

Чеський художник, лідер чеської авангардної школи в період між Першою і Другою світовими війнами, один із засновників кубізму в живописі.

Еміль народився 4 квітня 1882-го року в місті Хропине, Моравія (Chropyně, Moravia), на той момент ще не входив в Чехію (Czech Republic). Дитинство він провів у Брно (Brno, Czech Republic), де ходив в школу і працював секретарем в одному з поштових відділень. Саме в Брно і розкрився його мистецький талант, який батьки Еміля всіляко заохочували.

В 1903-му році, вже маючи невеликий досвід живопису, Філла поступив в Академію образотворчих мистецтв у Празі (Academy of Fine Arts, Prague), проте через три роки відрахувався, незважаючи на те, що був одним з найздібніших студентів Академії. Разом з групою інших молодих художників, які, так само як і сам Еміль, не визнавали старі методи викладання живопису, він почав власні експерименти. У той час Філла був украй вражений роботами норвезького живописця Едварда Мунка (Edvard Munch), який як раз відвідав Прагу зі своєю виставкою.

Постійні шукання і розчарування, маленькі перемоги і мінливість власного стилю – все

це було властиво раннім роботам Еміля. Втім, помічений чеською Асоціацією художників, він вже в 1909-му році став її членом і залишався членом Асоціації до самої смерті.

У 1910-му році Філла почав перші експерименти з кубізмом і експресіонізмом: його перші роботи багато в чому зобов’язані темами й стилем написання превеликий художнику бароко Ель Греко (El Greco). Однак поступово у Еміля прокинувся інтерес до сучасним художникам, і він усе далі почав розсовувати невивчені межі кубізму, піднімаючи його на зовсім новий рівень розвитку. У руслі кубізму з-під пензля Філла з’явилося кілька натюрмортів, а в деяких роботах Еміль використовував колаж, тим самим давши розвиток жанру художньої інсталяції.

У 1911-му році Еміль редагував кілька номерів популярного художнього журналу ‘Volné směry’, в яких досить голосно висловився про геніальність робіт Пабло Пікассо (Pablo Picasso), проте, до його власний подив, колеги по цеху негативно сприйняли цей хід, і він був змушений на деякий час перервати контакти з Асоціацією художників і заснувати свою асоціацію художників-кубістів ‘Skupina výtvarných umělců’.

Незадовго до початку Першої світової війни художник переїхав в Париж (Paris), однак з початком війни переїхав у досить ліберальні до іммігрантів Нідерланди (Netherlands). В цей же час він разом з художником і скульптором У Гутфрейндом (Otto Gutfreund) створив першу в історію скульптуру в стилі кубізму.

Після повернення до Праги після закінчення війни він відновив стосунки з Асоціацією художників і продовжив свою художню діяльність. Поряд з картинами, він створював скульптури та інсталяції. Так, Філла став автором малюнків на склі для Чеського павільйону на Міжнародній виставці декоративного мистецтва та художньої промисловості (International Exposition of Modern Industrial and Decorative Arts) в 1925-му році в Парижі. Більшість його робіт того періоду були виконані в стилі синтетичного кубізму, ще більш примітивному для сприйняття варіанті кубізму.

В перший же день Другої світової війни Еміль Філла був заарештований разом з відомим чеським письменником і хорошим другом Йозефом Чапеком (Josef Čapek), який доводиться братом Карелу Чапеку, самому відомому чеському письменнику 20-го століття. Всі роки війни Еміль провів у концтаборі, але вижив.

Після звільнення він почав викладати живопис в Академії мистецтв, архітектури та дизайну в Празі (Academy of Arts, Architecture and Design in Prague), він був одним із перших художників, який почав проводити художні виставки в пост-військової Чехії. Все життя Еміль не переставав працювати: його художня спадщина як художника і теоретика неозора і утворює фундамент сучасного мистецтва.

Еміль Філла помер 7 жовтня 1953-го року знаменитим на весь світ художником, завдяки старанням якого світ дізнався про багатьох роботах Пікассо і багатьох інших художників. У 1998-му році він був посмертно нагороджений Орденом Т. Р. Масарика (T. G. Masaryka) 3 ступеня.