Брюс МакКолл

Фотографія Брюс МакКолл (photo Bruce McCall)

Bruce McCall

  • Рік народження: 1935
  • Вік: 80 років
  • Місце народження: Онтаріо, Канада
  • Громадянство: Канада

Біографія

Канадський художник та ілюстратор, який став відомий завдяки роботі в популярних журналах, в тому числі і в журналі «The New Yorker’.

Народився Брюс в невеликому містечку Симко на південно-заході провінції Онтаріо, Канада (Simcoe, Ontario, Canada), де він провів більшу частину дитинства. Цікаво, що саме на покоління Брюса припав розквіт індустрії коміксів, і Брюс був не тільки величезним фанатом безлічі серій, але і в якійсь мірі творцем. Так, коли були хлопчаками до дірок прочитані всі журнали, він узяв у руки олівці і почав малювати свої власні комікси. Як і всі інші, він був з дитинства зачарований ідеєю освоєння космосу, боротьби з прибульцями, винаходом дивовижних машин і технологій — все це знаходило відображення в його ранніх роботах, які по тим часам багатьом здавалися не тільки футуристичними, але і зовсім фантастичними.

З часом у сім’ї МакКоллов почалися проблеми: різкий і безэмоциональный батько залишив дружину і дітей, і всі спроби матері возз’єднати сім’ю виявилися безуспішними. Дітей він також не любив, та й сам Брюс зізнавався, що він чим міг розчаровував батька: ніколи не грав у спортивні ігри, в школі не бився, а — що ще гірше — весь вільний час дріт

іл за малюнками або книгами.

Так, вже на початку 1950-х, ледь встигнувши закінчити школу, Брюс пішов з дому і знайшов свою першу роботу в Торонто (Toronto, Canada), де створював ескізи машин для автомобільної компанії ‘Форд’ (Ford Motor Company). За словами самого Брюса, ця робота була для нього не стільки заробітком, скільки спробою повірити у свої сили, стати незалежним дорослою людиною і, нарешті, втекти з не надто веселого дитинства.

Одним із найважливіших кроків у його кар’єрі був переїзд до Нью-Йорк (New York, United States), де він досить швидко знайшов роботу ілюстратора в журналі ‘National Lampoon’. Треба сказати, що по тим часам місце в журналі ‘National Lampoon’ було не просто роботою, це було, по-перше, визнанням самих знаменитих гумористів Америки, а по-друге, можливістю задавати тон всьому гумористичним шоу і журналів країни, оскільки тираж журналу був величезний, а авторитет знаходився на дуже високому рівні. Всього за кілька років ім’я Брюса МакКолла стало відомо всій Америці: його роботи друкувалися в газетах, а сатира на суспільство і на американців як таких сприймалася, як не дивно, позитивно. Деякий час Брюс займався створенням скетчів для шоу «Saturday Night Live», а також співпрацював з деякими іншими виданнями.

Його перша робота з’явилася на обкладинці журналу The New Yorker’ в 1979-му році. З того самого часу Брюс співпрацює з журналом, є його постійним автором та ілюстратором. Незліченну кількість разів його роботи були використані на обкладинці, також саме він став самим успішним художником в історії журналу.

Примітно, що добилася багато чого художник зумів не втратити своє унікальне почуття гумору і харизму. ‘З дитинства я замислювався про майбутнє, — розповідає Брюс в одній з лекцій, — але я ріс, а воно все не наставав — ніби людство забуло, що їм потрібно придумувати не телефони, а літаючі машини і космічні кораблі’. Так, до початку нового століття віра МакКолла в майбутнє 1950-х остаточно зруйнувалася, як зруйнувалася і його віра в людей, не здатних мислити далі своєї зони комфорту, не здатних жертвувати чимось заради кращого майбутнього. Щоб показати зміну в свідомості людей за минулі півстоліття, Брюс створив виставку своїх ранніх робіт, на яких були зображені найсміливіші ідеї XX століття: літаючі автомобілі, школи без вчителів, космічні подорожі та багато іншого. Але якщо в 1950-х цей стиль називався футуризм, але тепер Брюс охрестив жанр своїх творів як «ностальгічний футуризм’, а саме мрії про майбутнє, якого вже ніколи не буде. Виставка, що отримала назву ‘Псевдоностальгия’ (Faux nostalgia) пройшла в Нью-Йорку і була досить популярною, також з показом цих робіт Брюс виступив на популярному проекті TED.

Не менш цікавою роботою Брюса став короткометражний мультфільм, в якому поетапно представлено розвиток людини: ось первісна людина добуває вогонь, а ось — створює двигун, ще далі — перший автомобіль… Закінчується все, як не складно здогадатися, сумно: сучасний офісний працівник, втупившись в телефон, падає з ескалатора. За словами самого художника, це і є справжнє гріхопадіння людини, яке сталося, на жаль, у нас з вами на очах.