Єгор Свиридов

Фотографія Єгор Свиридов (photo Egor Sviridov)

Egor Sviridov

  • День народження: 23.11.1982 року
  • Вік: 28 років
  • Місце народження: Москва, Росія
  • Дата смерті: 06.12.2010 року
  • Громадянство: Росія

Біографія

Столичні слідчі завершили розслідування гучного вбивства спартаківського вболівальника Єгора Свиридова. Воно викликало різку активізацію націоналістичних настроїв у суспільстві і стало причиною масової акції громадянської непокори на Манежній площі. Слідчі прийшли до висновку, що обвинувачені напали на Свиридова і його друзів без будь-якої причини.

Інцидент, в якому загинув 28-річний Єгор Свиридов, стався в ніч на 6 грудня 2010 року на Кронштадтському бульварі в спальному районі на північному заході Москви. П’ятеро москвичів, серед яких був і загиблий, відзначали в кафе його майбутню поїздку на виїзний матч «Спартака» в Словаччину. Як з’ясувало слідство, перш ніж відправитися по будинках Свиридов з товаришами міцно випили. На вулиці у них сталася перепалка з групою уродженців Північного Кавказу. За однією з версій, молоді люди ловили таксі і не поділили, хто з них перший скористається послугами візника.

Було встановлено, що національної підґрунтя в конфлікті не було і він носив чисто побутовий характер. Як розповіли в СК газеті «Коммерсантъ», кавказці першими полізли в бійку, тому що у них інша культура поведінки. Їм здалося, що компанія Свиридова вела себе зухвало, та ще нібито щось сказала в їх адресу. Слідчі відзначали, що кавказці били москвичів руками, ногами і пляшками, а один з обвинувачених випустив у потерпілих цілу обойму з травматичного пістолета — на місці події потім знайшли 12 стріляних гільз. У Свиридова потрапили чотири кулі. Виявилося смертельним поранення в потилицю. Дмитро Філатов, один з приятелів Свиридова, який був доставлений в лікарню з вогнепальним пораненням у живіт і кілька тижнів провів у реанімації.

Про подію в міліцію повідомили місцеві жителі. Незабаром патрульні затримали 26-річного уродженця Кабардино-Балкарії Аслана Черкесова, у якого при собі був травматичний пістолет марки Streamer. Чоловік не відпирався, що брав участь у бійці і стріляв, але тільки, за його словами, в цілях самооборони. Крім того, Черкесов заявив слідчим, що вів вогонь наосліп, так його тримали, притиснувши обличчям до капоту машини.

Незабаром були затримані й інші учасники бійки. Слідчий Головінського відділу ГСУ СК по Москві Михайло Соколов, до якого потрапив Черкесів, затримав його до винесення рішення про арешт як підозрюваного у вбивстві, а інших відпустив. Він пояснив це тим, що нанесення побоїв не відноситься до числа злочинів, що передбачають утримання під вартою на період слідства. Тим самим Соколов, сам того мабуть не тямлячи, випустив з пляшки джина.

Власне про те, що загиблим виявився уболівальник «Спартака», стало відомо вже постфактум, коли розслідувати його смерть і покарати винних зажадали товариші Свиридова з впливового спартаківського спільноти «Фратрія». Дізнавшись про те, що причетні до загибелі розгулюють на волі, вже ввечері 7 грудня сотні молодих людей перекрили Ленінградський проспект, вимагаючи покарати винних. Серед выкрикиваемых гасел були і націоналістичні. Це повинно було насторожити влади, але не насторожило.

Увечері того ж дня в столичному ГУВС, щоб якось заспокоїти людей, заявили, що відпущених кавказців будуть шукати для проведення додаткових слідчих дій. У той же час офіційний представник СК Володимир Маркін знову підкреслив, що «за злочинами невеликої тяжкості питання про арешт, як правило, не ставиться». Він додав, що інші учасники бійки вважаються лише свідками, тому затримувати їх ніхто не буде.

Між тим звернення членів «Фратрія» на чолі СК Олександру Бастрикіну з проханням взяти розслідування під свій контроль подіяло, і справу було передано з районного рівня в міське управління Слідчого комітету. Але щоб втихомирити пристрасті, що розпалюються, цього було мало. З’явилися чутки про те, що п’ятеро відпущених учасників бійки з числа кавказців виїхали з Москви на батьківщину, що різко знижувало шанси на їх притягнення до відповідальності.

На 11 грудня вболівальники намітили нову акцію пам’яті Свиридова на місці його загибелі, щоб вимагати якнайшвидшого розгляду та покарання винних. Дії слідчих, які стали публічно та оперативно звітувати про хід розслідування та вжиті заходи, вже не змогли вплинути на подальший розвиток подій. Нервозності додавало і те, що правоохоронні органи плуталися в числі підозрюваних. 9 грудня Бастрикін особисто оголосив про оголошення в розшук семи учасників бійки, хоча спочатку мова йшла про п’ять відпущених бешкетників. У ГУВС ж говорили про розшук чотирьох осіб.

Вже 10 грудня було затримано Наріман Ісмаїлов і Хасан Ібрагімов. Вдень 11 грудня стало відомо про затримання Артура Арсибиева. Таким чином у розшуку залишалися лише двоє з п’яти підозрюваних. Але, активні слідчі дії вже не могли заспокоїти громадськість. В інтернеті протягом декількох днів поширювалися повідомлення з закликом зібратися ввечері 11 грудня на Манежній площі на мітинг проти засилля етнічної злочинності. Акція була несанкционирована, але на неї все-таки прийшло кілька тисяч людей. Серед них були і футбольні фанати і представники різних радикальних рухів, хоча великі об’єднання вболівальників поспішили відхреститися від організації даного заходу.

Неважко здогадатися, що така гримуча суміш призвела до масових заворушень. На Манежній найбільш активні учасники мітингу вступили в сутичку з ОМОНом, а в різних місцях центру столиці були відзначені численні випадки нападів на людей з неслов’янською зовнішністю. Також традиційно дісталося столичному метро, на станції якого регулярно страждають від дій вандалів за випадками різноманітних масових гулянь.

Розбір польотів з нагоди заворушень на націоналістичному ґрунті прямо біля стін Кремля послідувала негайно. Обурення подією висловив президент Росії Дмитро Медведєв, який вимагав знайти і покарати винних. Правоохоронні органи почали роботу відразу по двох фронтах: стали шукати призвідників заворушень і тих, хто дав до них формальний привід. На слідчого Соколова завели справу за статтею «недбалість», нозатем справу було закрито за відсутністю в його діях складу злочину. Тим не менш, Соколова звільнили з СК за те, що він сліпо слідував букві закону і не відчув, яку реакцію може викликати його рішення. Поплатився посадою і безпосередній начальник слідчого.

Ще одним результатом активізації слідства після отриманого наганяючи стало рішення про заочний арешт двох останніх підозрюваних з числа що знаходяться в розшуку — уродженців Дагестану Ака Акаєва і Рамазана Утарбиева. Акаєва затримали невдовзі після нового року на квартирі його знайомих на околиці Москви, а за Утарбиевым оперативникам довелося побігати. Він сховався в Дагестані і за допомогою відеозвернення в інтернеті назвав справу замовною, висловивши сумнів у тому, що в Москві йому тепер буде безпечно. На думку Утарбиева, влада пішла на поводу у радикальних націоналістів, і тому він не очікує справедливого розгляду.

У відповідь на заяву підозрюваного анонімне джерело в правоохоронних органах попередив його, що, ховаючись від слідства, він тільки погіршує своє становище. Крім того, за словами джерела, в словах Утарбиева експерти вже виявили ознаки екстремізму та розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Утарбиева вдалося затримати в Дагестані тільки в початку березня 2011 року.

На відміну від Черкесова, звинуваченого у вбивстві, іншим учасникам бійки, яким було також обрано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою, були пред’явлені лише звинувачення в умисному заподіянні легкої шкоди здоров’ю. Всі фігуранти справи вже ознайомилися з матеріалами слідства і визнають себе винними лише частково: вони консолідовано стверджують, що були змушені захищатися від підхмеленої компанії футбольних вболівальників. Після затвердження обвинувального висновку справа буде направлена до суду. Поки невідомо, зажадають обвинувачені суду присяжних чи погодяться на винесення вердикту професійним суддею.