Ділан Сесіл

Фотографія Ділан Сесіл (photo Dylan Cecil)

Dylan Cecil

  • Рік народження: 2008
  • Вік: 4 роки
  • Дата смерті: 19.08.2012 року
  • Рік смерті: 2012
  • Громадянство: Великобританія

Біографія

4-річний британський хлопчик, що потонув під час вихідних на море в серпні 2012-го.

Смерть – це завжди трагедія; смерть дитину гарантовано розіб’є серця всім його рідним і близьким. 4-річний Ділан Сесіл, уродженець Кеттеринга, Нортгемптоншир (Kettering, Northamptonshire), загинув під час відпочинку у бабусі і дідуся; послизнувшись на причалі, він упав у море й потонув. Сім’я в той трагічний день – 19-го серпня – вирішила вибратися на пляж; хлопчика упустили з виду буквально на пару хвилин. Судячи з усього, Ділан хотів розглянути воду ближче – і не зміг утримати рівноваги на слизькому причалі. Батьки, Рейчел Макколлум (Rachel M

cCollum) і Даррен Сесіл (Darren Cecil), намагалися врятувати сина, проте не досягли успіху; рятувальники майже відразу прийшли до них на допомогу, однак і їм допомогти хлопчикові вже не вдалося. В кінцевому підсумку Ділана знайшли під плавучим причалом в півмилі від того місця, де він упав у воду; на жаль, на той момент зробити не можна було вже нічого – чотирирічний хлопчик був мертвий.

Страшна трагедія потрясла весь місто – і мала неймовірний за своєю силою суспільний резонанс. Вшанувати пам’ять передчасно пішов зібралося кілька сотень людей; багато були одягнені в сині – на честь гаряче улюбленої Діланом команди ‘Kettering Town’ (до речі кажучи, частина гравців прибули на похорон свого юного фаната особисто), і їжачка Соніка (Sonic the hedgehog). Той же самий їжачок, до речі красувався і на маленькому синьому гробі хлопчика; поверх труни лежав футбольний шарф.

Мати Ділана була одягнена в синє плаття; на похоронах сина вона прочитала написане нею особисто вірш. Зрозуміло, від сліз Рейчел Макколлум втриматися не змогла; навіть підтримка з боку рідних не змогла полегшити її горе. Попрощавшись з сином, мати поцілувала труну; після

цього тіло хлопчика повантажили на кінний катафалк і відправили до місця остаточного спочинку. З вівтаря церкви, де власне і проходила церемонія прощання, звучав гімн ‘Всі створіння – великі і малі’ (‘All Creatures Great and Small’).

До виставлених віночками додавалися послання від рідних загиблого хлопчика; один вінок був підписаний ‘для кращого старшого брата всіх часів’, інший – ‘для улюбленого онука’.

Після церемонії тіло хлопчика було кремовано; всі зібрані в рамках невеликої кампанії кошти були передані місцевій службі рятувальників.