Юрій Ларін

Фотографія Юрій Ларін (photo Yury Larin)

Yury Larin

  • День народження: 17.07.1882 року
  • Вік: 49 років
  • Місце народження: Сімферополь, Росія
  • Дата смерті: 14.01.1932 року
  • Громадянство: Росія

Біографія

Діяч російського революційного руху.

Юрій Ларін (справжнє ім’я Михайло Залманович Лур’є; 17 червня 1882, Сімферополь — 14 січня 1932, Москва) — діяч російського революційного руху.

Племінник знаменитих російських видавців братів Гранат. З юності, незважаючи на важку хворобу — прогресуючу м’язову атрофію, брав участь у місцевому соціал-демократичному русі, в 1901-1902 рр. очолював соціал-демократів Одеси. У 1903 р. засланий на 8 років у Якутскую губернію, однак у наступному році біжить із заслання до Швейцарії (оскільки Ларін все життя пересувався з працею, його фактично винесли на руках, у кошику для білизни, його товариші по втечі). У 1905 р. нелегально повернувся в Росію, вів підпільну роботу в Санкт-Петербурзі, Феодосії, Києві, Баку, Харкові, Тифлісі. У 1913 р. заарештований вдруге, але за станом здоров’я звільнений і висланий за кордон. Аж до 1917 р. перебував у партії меншовиків, але взимку 1917 р. очолив групу меншовиків-інтернаціоналістів, сближавшихся з більшовиками, а в серпні 1917 р. вступив до РСДРП(б). У 1917-1921 рр. один з керівників радянської економіки, член президії ВРНГ. Автор концепції продовольчого податку та інших жорстких заходів по реформі сільського господарства. Один з творців Держплану, з листопада 1921 р. член його президії.

Крім загальновідомих і загальнодержавних проектів, займався низкою дивних і напівфантастичних ініціатив — в тому числі був ідеологом проекту по переселенню євреїв СРСР (а в подальшому і всього світу в Крим для занять сільським господарством, насамперед виноградарством). Для реалізації цього проекту було створено Громадський комітет по земельному облаштуванню єврейських трудящих (ОЗЕТ), головою якого став Ларін. Проект частково фінансувався єврейськими бізнесменами з США. Кілька тисяч євреїв дійсно переселилися в північний Крим (головним чином, землі нинішнього Первомайського району (два села в цьому районі були названі в честь Ларіна: Ларине та Лариндорф (нині Крестьяновка)), — однак невдоволення місцевого російського і кримськотатарського населення, нестача родючих земель та інші перешкоди не дозволили Ларіну повною мірою реалізувати цю ідею.

Ларіну належить низка наукових праць з економіки — зокрема, книги «Приватний капітал в СРСР» (1927) і «Державний капіталізм військового часу в Німеччині (1914-1918)» (1928).

Дочка Ларіна Ганна Михайлівна Ларіна (1914-1996) — дружина Н. В. Бухаріна, автор відомих спогадів «Незабутнє».