Євгенія Дебрянська

Світлина Євгена Дебрянська (photo Evgeniya Debryanskaya)

Evgeniya Debryanskaya

  • День народження: 10.06.1953 року
  • Вік: 63 роки
  • Громадянство: Росія

Біографія

Співголова Асоціації сексуальних меншин

лідер Лібертаріанської партії

Народилася 10 червня 1953 в Каменськ–Уральському (Свердловська область), дівоче прізвище Гришина; російська.

Освіта середня, закінчила середню школу в Свердловську (вважає, що «і 4-х класів у Совку – досить, в самий раз! Стільки часу дарма!»).

У 1979 переїхала зі Свердловська до Москви.

Вважає своїм учителем культового персонажа московської літературно-художньої богеми 70-х рр. Євгена Головіна (поет, самодіяльний філософ, рейхсфюрер підпільної групи «Чорний Орден СС», член «мамлеевского гуртка», виведений в рамане Юрія Мамлєєва «Шатуни» як «поет Євген»; Головін був учителем також Олександра Дугіна, Гейдара Джемаль, Ігоря Дудинського).

Наприкінці 80-х рр. входила в позднедиссидентскую групу «Довіра». У 1987 році разом з Валерією Новодворською заснувала політичний семінар «Демократія і гуманізм», на основі якого навесні 1988 року був створений оргкомітет партії «Демократичний союз (ДС). На установчому з’їзді партії ДС у травні 1988 була обрана членом Центральної Ради (ЦР) партії.

Восени 1988 — виключена з партії ДС за «аморальну поведінку».

У 1989 разом з Миколою Храмовим започаткувала Радикальну партію (відділення Транснаціональної Радикальної партії в СРСР).

Виключена Н.Храмовим з Радикальної партії за неявку на демонстрацію біля посольства Румунії (проспала).

На початку 1990 року разом з Романом Калініним (псевдонім) організувала Асоціацію сексуальних меншин і Лібертаріанську партію. Навесні 1990 року брала участь у кампанії з висунення «Романа Калініна, одноногого інваліда-гомосексуаліста у президенти РРФСР (проти Єльцина, Рижкова, Жириновського, Бакатіна), кандидатура якого в кінцевому рахунку не була внесена в Центрвиборчком під приводом раптово виявленого неповноліття кандидата.

На 2004 р. — лідер незареєстрованої руху на захист секс-меншин. У 2005 році вперше висунула ідею проведення в Москві гей-параду — театралізованого ходи представників секс-меншин, проти якого в липні 2005 р. різко висловився мер Москви Юрій Лужков.

У вересні 2005 р. Е. Дебрянська заявила, що в травні 2006 р. парадобязательно відбудеться («Ми в цьому впевнені. Такі паради проходять в усьому світі. Зокрема, на постсоціалістичному просторі вони пройшли в Талліні, Ризі, Бухаресті, Софії, Братиславі… Ми сподіваємося, що присутні пройдуть від Театральної до Погоди площі, минаючи Держдуми, Кремль і будівлю московської мерії. «Крокувати» на периферії, де-небудь у МКАД, марно, адже наша головна мета — звернути на себе увагу громадськості. Навіть якщо ми не отримаємо згоди влади — 27 травня хода пройде в межах Садового кільця, нехай і без їх схвалення». — «Известия», 21 вересня 2005).

Пише книги, знімає кіно.

Одним з її чоловіків був Олександр Дугін.

Двоє синів, В’ячеслав і Артур.