Євгенія Чирикова

Фотографія Євгенія Чирикова (photo Evgenia Chirkova)

Evgenia Chirkova

  • День народження: 12.11.1976 року
  • Вік: 40 років
  • Місце народження: Москва, Росія
  • Громадянство: Росія

Біографія

Лідер народного руху «Екологічна оборона Московської області» («Екооборона») і незареєстрованого Руху на захист Хімкинського лісу». Підприємець, співвласник компаній ТОВ «ЕЗОП» («Електроенергетика та захист від перешкод») і ТОВ «Элнар-Сервіс». Проходила свідком по кримінальних справах про замах на головного редактора газети «Химкинская правда» Михайла Бекетова (2008) і вбивстві адвоката Станіслава Маркелова (2009). У 2009 році балотувалася на посаду голови адміністрації міста Хімки, але програла вибори.

Євгенія Сергіївна Чирикова народилася 12 листопада 1976 року в Москві. Преса писала про її батьків: батька — науковому співробітнику в МІФІ, кандидата фізико-математичних наук і матері — «соціальної служить».

У 1994 році Чирикова закінчила літературний клас школи №201 імені Зої і Шури Космодем’янських, після чого поступила в Московський авіаційний інститут. У 2000 році вона закінчила два факультету вузу — інженерний («двигуни літальних апаратів») і економічний.

Ще студенткою, в 1999 році, Чирикова почала працювати інженером-програмістом на Автозаводі ім.Ленінського комсомолу АЗЛК. У 2000 році вона перейшла в компанію «Инспро», де почала працювати спочатку консультантом, потім очолила відділ по впровадженню систем автоматизації. Наприкінці того ж 2000 року Чирикова стала керівником проектів по автоматизації управлінського обліку в холдингу «Разгуляй-Центр», а у 2002 році зайняла посаду керівника проекту зі створення системи управління проектами розвитку холдингу ТОВ «Бізнес-Новація».

У 2004 році Чирикова зайняла посаду виконавчого директора в компанії ТОВ «ЕЗОП» («Електроенергетика та захист від перешкод»). Згодом у пресі вона згадувалася як підприємець: повідомлялося, що Олена разом з чоловіком, партнером по бізнесу Михайлом Чириковым є співвласником цієї московської інженерно-проектної компанії, що спеціалізується на розробці «частини проектної документації при будівництві та реконструкції атомних станцій, підстанцій високої вольтажу від 110 кіловольт до 750 кіловольт, компресорних станцій і промислових об’єктів». Повідомлялося також, що надалі Чирикова в зв’язку з розширенням бізнесу відкрила ще одну інженерно-проектну компанію — ТОВ «Элнар-Сервіс».

У 2005 році Чирикова як випускниця Академії народного господарства при уряді РФ отримала ступінь магістра ділового адміністрування (MBA).

В інтерв’ю «Новій газеті» самі Чирикові розповідали, що в кінці 1980-х років вони переїхали зі столиці в Хімки, щоб їх майбутні діти «дихали чистим повітрям, тому що в Москві неможливо». В Хімках на світ з’явилися обидві дочки Чириковых — Ліза і Саша. Євгенія Чирикова в одному з інтерв’ю розповідала, що саме в Хімках вона вперше в житті зацікавилася «навіть не політикою, а громадською діяльністю». Влітку 2007 року, гуляючи разом з чоловіком по лісі, вона виявила нанесені на дерева мітки. В інтернеті подружжя стали шукати інформацію і знайшли постанова губернатора Підмосков’я Бориса Громова про те, що через ліс буде прокладена нова дорога. Після цього Чі

рикова почала друкувати оголошення, де «коротко окреслила проблему і дала свій телефон», що дозволило сформувати коло її сподвижників — захисників Хімкинського лісу. Співпраця з Greenpeace виявилося малоефективним, оскільки, за словами самої Чирикової, цю організацію цікавили лише «глобальні проблеми», після чого захисники Хімкинського лісу «зрозуміли, що повинні боротися самі».

У 2008 році Чирикова згадувалася в пресі як активіст народного руху «Екологічна оборона Московської області» («Екооборона»). У листопаді 2008 року нападу невідомих зловмисників зазнав журналіст, головний редактор газети «Химкинская правда» Михайло Бекетов. За деякими даними, причиною нападу на Бекетова стали матеріали «Хімкінської правди», в яких критикувалася міська і обласна адміністрація. Однією з головних тем публікацій газети стала запланована масштабна вирубка Хімкинського лісу. Повідомлялося, що керівництво області має намір побудувати швидкісне шосе від МКАД до аеропорту Шереметьєво, який буде складовою частиною нової платної автодороги Москва — Санкт-Петербург. Євгенія Чирикова, яка фігурувала в ЗМІ вже як один з лідерів «Экообороны» (у 2009 році — вже як лідер руху), проходив свідком у кримінальній справі про напад на Бекетова. У своїх інтерв’ю вона пов’язувала замах на журналіста саме з його боротьбою проти вирубки Хімкинського лісу (за даними на червень 2010 року, підозрюваних у нападі на Бекетова слідство так і не виявило.

У січні 2009 року був убитий адвокат-правозахисник Станіслав Маркелов, який виступав, зокрема, як адвокат Бекетова у справі про наклеп журналіста на главу адміністрації Хімок Володимира Стрельченка. Після вбивства адвоката, за словами Чирикової, яка також згадувалася в ЗМІ як свідок у справі про вбивство, в її адресу почали надходити погрози. Побоюючись за своє життя, вона звернулася до МВС з проханням надати їй охорону, проте в наданні охорони і участь у програмі захисту свідків їй було відмовлено.

З 2009 року Чирикова називалася в повідомленнях ЗМІ лідером незареєстрованого «Руху на захист Хімкінського лісу». Після побиття Бекетова вона як лідер руху, зібравши за допомогою соратників 150 тисяч рублів грошової застави, у січні 2009 року була зареєстрована в якості кандидата на виборах мера Хімок. Робилася спроба зняти Чирікову з виборів, однак за рішенням обласного виборчкому її прізвище було відновлено в списках кандидатів. На що відбулися в березні 2009 року виборах глави адміністрації Хімок Чирикова пр

оиграла, перемогу здобув чинний мер Стрельченко. За словами Чирикової та її прихильників, і передвиборна кампанія і самі вибори в Хімках проходили з великим числом порушень (за офіційною інформацією, грубих порушень в ході голосування зафіксовано не було).

У грудні 2008 року мер Хімок скасував власне розпорядження про прокладання ділянки платної автодороги Москва-Петербург через Хімкинський ліс, що було сприйнято як перемога екологів. Повідомляли про це ЗМІ звертали увагу на те, що будівництво на території лісопарків будь-яких споруд, крім гідротехнічних» забороняє Лісовий кодекс РФ, однак наголошували, що перемога екологів — лише тимчасова.

Захисники Хімкинського лісу, усвідомлюючи необхідність траси, виступали не проти дороги як такої, а проти її будівництва шляхом вирубки лісу. Чирикова пропонувала альтернативний варіант — прокладку в Хімках підземного тунелю, як в Срібному бору в Москві, і продовження до міста лінії метрополітену. За відомостями ЗМІ, вона сама як інженер брала участь у розробці проекту тунелю під Срібним Бором, де у верхньому тунелі пройшла автомобільна траса, а внизу було прокладено ділянку лінії метро. Відзначаючи, що підтримуваний керівництвом країни проект не можна віднести до числа вдалих і високотехнологічних, Чирикова звертала увагу на те, що земля Хімкинського лісопарку буде віддана не тільки під трасу, але і під комерційну забудову (бензозаправки, автостоянки, торгові центри), яка принесе мільйонні доходи підтримали проект бізнесменам і чиновникам.

Після того, як у листопаді 2009 року прем’єр-міністр уряду РФ Володимир Путін підписав розпорядження №1642 про перекладі земель Хімкинського лісопарку в землі транспорту і промисловості, Чирикова як лідер захисників Хімкинського лісу звернулася з відеозвернення до президента РФ Дмитра Медведєва і відправила йому відкритий лист з вимогою відправити очолюване Путіним уряд у відставку, визнати його недійсним розпорядження створити комісію при президентові РФ «для врегулювання суперечностей, пов’язаних з реалізацією проекту траси Москва — Санкт-Петербург і ЦКАД». Про реакцію глави держави на лист не повідомлялося, проте відомо, що в березні 2010 року він висловив намір попросити своїх помічників «попрацювати над цією ‘дубової’ проблемою». У своєму виступі Чирикова пов’язувала появу розпорядження уряду з можливою участю у фінансуванні будівництва дороги Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР). Однак «Ведомости» з посиланням на свій істо

підсвічник, близький до Мінтрансу, повідомили, що дорога повинна відкритися з 2013 року, і навіть якщо ЄБРР відмовиться від участі в проекті, «є й інші варіанти». Спроби представників захисників Хімкинського лісу оскаржити законність розпорядження уряду РФ про передачу частини Хімкинського лісу під трасу виявилися безуспішними: у квітні 2010 року касаційна колегія Верховного суду РФ визнала розпорядження кабінету міністрів законним. Тоді ж стало відомо, що Зовнішекономбанк і Сбербанк Росії уклали кредитну угоду з ТОВ «Північно-Західна концесійна компанія» щодо фінансування проекту будівництва швидкісної автомагістралі Москва — Санкт-Петербург на ділянці 15-го по 58-й кілометр.

У липні 2010 року в рамках робіт з будівництва траси Москва — Санкт-Петербург почалася вирубка дерев з боку аеропорту «Шереметьєво», після чого очолювані Чирикової захисники Хімкинського лісу розбили табір і почали установку барикад, заважали проходу техніки. Однак кілька днів тому на них напали невідомі в масках, а вранці після нападу ряд активістів «Экообороны» ОМОН затримав. Роботи по вирубці лісу були продовжені. У тому ж місяці звернення до Медведєва з проханням зупинити знищення Хімкинського лісу підписали Greenpeace, WWF і Transparency International.

28 липня 2010 року група активістів руху «Антифа» і анархістів закидала камінням та димовими шашками будівлю хімкінської адміністрації. Вони також обстріляли мерію з травматичних пістолетів і обписали стіни гаслами «Врятуй російський ліс!». Влади Хімок припустили, що погром був влаштований в знак протесту проти вирубки Хімкинського лісу, проте екологи, в тому числі і Чирикова, свій зв’язок з організаторами акції заперечували. У той же день загін Омону ліквідував наметовий табір екологів, який був названий «незаконним пікетом». Чирикова разом з кількома захисниками Химкинського лісу була затримана. У відділенні затримані провели кілька годин. Кілька днів потому світовий суд оштрафував Чирікову за організацію незаконного мітингу та непокору співробітникам міліції.

На питання журналістів про те, навіщо їй, у якої «є власна справа, три вищих освіти і двоє маленьких дітей», ще й політика, сама Чирикова відповідала: «Я — виродок». Вона підтверджувала, що боїться за своє життя, і за життя близьких. «Але з іншого боку, я більше боюся за те, що якщо я не буду боротися далі, мені нічим буде дихати і моїм дітям. А мені бігти далі нікуди, далі бігти тільки за кордон», — говорила вона в своїх інтерв’ю.