Євген Гангаев

Фотографія Євген Гангаев (photo Yevhen Gangaev)

Yevhen Gangaev

  • День народження: 05.06.1943 року
  • Вік: 73 року
  • Громадянство: Ізраїль

Біографія

Ізраїльський (раніше — російський) діяч культури, один із засновників і керівників центру ‘Маген’.

Євген Євгенович Гангаев (Ліберман) (нар. 5 червня 1943) — ізраїльський (раніше — російський) діяч культури, один із засновників і керівників центру «Маген». Живе в Хайфі.

Будучи студентом МГПИ у 1966-1971 роках, став (1966) засновником другого в СРСР клубу студентської (згодом — «самодіяльної») пісні — КСП; брав участь у перших зльотах авторської пісні і як організатор, і як виконавця.

Репатриировавшись в Ізраїль у 1991 році, Євген Гангаев став одним із засновників руху авторської пісні в Ізраїлі. З 1995 — творець і беззмінний організатор зльотів авторської пісні «Дуговка» (проводилися щорічно до 2003 року) та «Пісня про землю» (проводяться нерегулярно починаючи з 2003 року). У 1995 році під керівництвом Євгена Гангаева почав роботу Хайфський клуб авторської пісні, який існує й донині.

У 1996 році Євген Гангаев і його дружина Рахель Спектор з однодумцями заснували групу з вивчення єврейської традиції і філософії, з якої виріс культурний центр «Маген». Євген Гангаев керує практичною діяльністю центру: зокрема, плануванням і організацією масових акцій протесту проти руйнування поселень Гуш-Катіф влітку 2005 року, громадського семінару «Альтернет-1» в 2006 році і т. д.

Євген Гангаев бере участь у діяльності театру «Маген» в якості продюсера і інженера сцени. Він відомий також як автор пісні «Гризим-Эйвал», що стала свого роду гімном в ідеологічних колах, наближених до центру «Маген», та деяких інших пісень. У 2006 році Євген Гангаев разом з Рахель Спектор був нагороджений премією «Олива Єрусалиму» за вкладв розвиток театрального мистецтва. Раніше, в 2004, він був нагороджений премією Всесвітнього фонду імені Булата Окуджави.

Ім’я Євгена Гангаева постійно згадується в мемуарній і фольклорної літератури, пов’язаної з авторською піснею: «співати нам, і весело співати» Володимира Ланцберга, «Історія московського КСП» Ігоря Карімова та ін. Він — прообраз одного з персонажів книги Марини Меламед «Перехрестя бажань».

Бібліографія

Карімов В. М. «Історія московського КСП». М., Янус-К, 2004.

Ланцберг в. І. «співати нам, і весело співати». Туапсе, 1996.