Єгор Бичков

Фотографія Єгор Бичков (photo Egor Bychkov)

Egor Bychkov

  • Громадянство: Росія

    Біографія

    Судовий процес у справі Єгора Бичкова був започаткований в березні 2009-го. Спочатку в якості запобіжного заходу самопроголошеній борцю з наркоторгівлею була обрана підписка про невиїзд; Бичків виправдав надану йому довіру, аккуратнейшим чином відвідуючи всі засідання у своїй справі.

    Про створений підприємцем і депутатом Євгеном Ройзманом в 1999-му фонд «Місто без наркотиків’ ходить багато вельми і вельми суперечливої інформації. Одні звеличують Ройзмана до небес, інші ж схильні бачити в його діяльності фонду лише боротьбу з наркоторговцями-конкурентами. Так чи інакше, резонанс діяльність єкатеринбурзького фонду викликала чималий. У 2006-му схожа організація була створена в Нижньому Тагілі; зараз, в 2010-му, її керівнику, Єгору Бичкову, і двом його колегам – Олександру Васякину і Віталію Пагину – довелося постати перед судом. Єгор, Олександр і Віталій звинувачували у викраденні людей та катування з метою отримання вигоди.

    Для того, щоб краще зрозуміти ситуацію, слід зрозуміти, що фонд Бичкова – як і фонд Ройзмана – практикує примусове лікування від наркотичної залежності. Різні джерела по-різному описують процес цього лікування; у будь-якому разі, всі сходяться на тому, що на певному етапі – утримання наркомана в лікувальному центрі проводиться проти його волі. Власне, це і стало одним з наріжних каменів позиції обвинувачення – дійсно, такі дії цілком подпада

    ють під відповідні статті кримінального кодексу. Є, однак, здорове зерно і в аргументах захисників – цілком очевидно, що переживає абстинентний синдром (‘ломку’) навряд чи в змозі адекватно оцінювати реальність. Як зазначає більшість наркологів, основною проблемою у подоланні наркотичної залежності є боротьба з психологічною складовою цієї залежності; не можна, втім, забувати і про суто фізіологічні аспекти абстинентного синдрому.

    Судовий процес у справі Єгора Бичкова був започаткований в березні 2009-го. Спочатку в якості запобіжного заходу самопроголошеній борцю з наркоторгівлею була обрана підписка про невиїзд; Бичків виправдав надану йому довіру, аккуратнейшим чином відвідуючи всі засідання у своїй справі.

    Сторона звинувачення наполягала на позбавлення Єгора волі на 12 років – йому ставилося в провину сім епізодів викрадення та побиття людей; крім того, стверджувалося, що фонд переслідував виключно корисливі цілі.

    Подальший допит свідків – і, в особливості, потерпілих – продемонстрував явну крихкість позиції обвинувачення. За даними кореспондентів, всі передбачувані зазнавши

    присутніх були доставлені на засідання суду силою; навіть у наручниках і під конвоєм вони продовжували заперечувати приписувані їм свідчення. Шість із семи постраждалих в один голос стверджували, що в реабілітаційному центрі перебували по своїй волі; факт истязательств вони також не підтвердили.

    Останнє слово обвинуваченому дали можливість сказати 27-го вересня 2010-го. Бичков заявив, що висунуті йому звинувачення в рамках процесу доведені не були і назвав свою справу сфабрикованою. Винесення вироку дещо затягнувся; 12-го жовтня 2010-го, однак, Бичків був все ж засуджений до трьох з половиною років позбавлення волі. Вирок не задовольнив ні захист, ні обвинувачення; обидві сторони почали готувати касаційні скарги.

    Справа Єгора Бичкова викликало неймовірний суспільний резонанс. В підтримку лідера нижньотагільського фонду виступали журналісти, музиканти, депутати, представники Російської Православної Церкви та популярні блогери. Володимир Шахрін, лідер групи «Чайф’, на зустрічі з Дмитром Медведєвим окремо згадав про цьому процесі; президент зажадав, щоб Генеральна прокуратура розглянула цю справу з особливою увагою.

    Євген Ройзман повідомив, що у разі невдалого результату розгляду касаційної скарги – планує взяти керівництво нижньотагільським фондом в свої руки. У Нижньому Тагілі і Єкатеринбурзі пройшли мітинги на підтримку Бичкова.

    3-го листопада була розглянута скарга захисту; вирок Єгору був пом’якшений – тепер він повинен бути позбавлено волі лише на два з половиною роки, і, що найважливіше, умовно. Відповідним чином були знижені і вироки Васякина (2.5 роки колонії-поселення) і Пагина (рік умовно).

    Результат справи, знову-таки, викликав великий інтерес у широкої громадськості. В цілому прихильників у Єгора явно більше; багато з них схильні вважати, що навіть умовний термін є занадто суворим. Пом’якшення вироку нерідко приписується саме активної реакції широких мас на справу – справді, шум навколо суду піднявся неабиякий. Згідно з даними yandex.ru у жовтні 2010-го ‘справа Бичкова’ стало найпопулярнішою темою у всій російській блогосфері.

    Частково виправданий борець з наркоторгівлею чітко дав зрозуміти, що не збирається згортати діяльність фонду – навпаки, він планує продовжити роботу в тому ж режимі.