Ян Цепляк

Фотографія Ян Цепляк (photo Yan Tseplyak)

Yan Tseplyak

  • Дата смерті: 17.02.1926 року
  • Рік смерті: 1926
  • Громадянство: Польща

    Біографія

    Цепляк Ян (Іван) Гіацинт (17 серп. 1857, р. Домброва Бендинского у. Келецькій губ.,-17 лют. 1926. Пассаис. США; похований у Вільно). У 1878 закінчив семінарію в Кільцях. Спеціалізувався в Духовній академії в Петербурзі, з 1889 став займатися догматич. теологією. Був бібліотекарем Духовної академії.

    У 1897 влади перешкодили йому стати ректором Духовної семінарії у Кільцях. В 1909 став перед. духовної колегії в Петербурзі, з цієї посади був звільнений за пропольську діяльність. З 1914 адміністратор Могильовського єпископства. В роки 1-ї світ. війни займався місіонерською і добро, діяльністю. Перший єпископ Війська польського.

    Після Лют. рев-ції 1917 керував Могилівським архиоцезом. до складу якого входила вся тер. Росії. (В Росії налічувалося 1630 тис. католиків і 900 священнослужителів — см; Максим-Мурен, Ватикан і СРСР, пер. з франц., М., 1966, с. 21.) 4 березня видав циркуляр № 1170 до всього римсько-католич духовенству Могилевської архиєпархії та Мінської єпархії: «Після довгих років безправ’я Росія вступила на новий шлях. передвіщає країні свободу, щастя і процвітання. Стара влада відійшла, поступившись місце виник за почином Держ. Думи Брешемо. пр-ву, визнаному одностайно всією країною і користується її довірою. У накресленої Брешемо. пр-вом програмі його діяльності серед інших завдань проголошено амністія за політ, і религ. справах, свобода совісті, зібрань і союзів… скасування религ. обмежень… Закликаю римсько-католич. духовенство Могилевської архиєпархії та Мінської єпархії та всіх католиків підкоритися Брешемо. пр-ву, згуртуватися воєдино в дружній роботі для загального блага…» («Слово Істини», 1917, № 52, с. 636). Згодом Цепляк писав: «Ми дуже сподівалися на рев-цію, до-раю дала нам свободу. При старомстрое ми були пов’язані і була обмежена наша религ. свобода» (Миколаїв Н.Н., Східний обряд, Париж, 1950, с. 60). 18 березня в Петрограді вітала звільненого з посилання уніатського митрополита А. Шептицького. 14 травня єпископ Віленський барон Е. Рооп і Цепляк відправили телеграму Святішому престолу з проханням клопотати перед австр. імператором про помилування засудженого правосл. священика Н. Рижова (цей священик правосл. церкви в Празі і Карлсбаді був згодом помилуваний і повернули в Росію).

    Брешемо. пр-під 25 кві. надало Римсько-католич. церкви, її орденів і орг операціях право религ. пропаганди, а законом від 8 серп. регулювалися відносини гос-ва з Римо-католич. церквою.

    14 сент. Цепляк видав відозву до «преподобному духовенству Могилевської архиєпархії та Мінської єпархії»: «В Рос. гос-ве настала для церкви омріяна свобода… Широко відкривається перед нами поле для роботи.- Орг-ція религ. і товариств, спілок, створення католич. шкіл, справа пропаганди, відновлення… проповідництва, протидія гаслам і партіям перевороту — це ще не всі завдання, до-рие в даний момент накладає на нас Бог, виконання яких чекають від нас церква і народ. Область віри не менше за інших піддається орг-ції і не менше за інших в орг-ції потребує… Без орг-ції немислимо ні вирвати людей з мереж партій перевороту, ні вести систематич. боротьбу з табором Бога і порядку — Головне — створити знаряддя, створити ядро орг-ції. А коли рами будуть готові, їх можна заповнити вмістом різного характеру з більшою для служби Господньої користю…» (Островський Я., Терциары і католич. контррев-ція, пер. з польськ., М., 1930, с. 28-31, 34, 35). Для рук-ва роботою ксьондзів по створенню і веденню мережі парафіяльних орг-ції і католич. про-при єпископській канцелярії в Петрограді був відкритий товариств, порада для інформації та директив у сфері союзної життя архиєпископства.

    Цепляк намагався створити католич. політ, партії: «Зробити з приходу те, чим він повинен бути живим, енергійним і дисциплінованим загоном великої бойової лінії войовничої церкви» (там же, с. 33). 16 вер. він писав, що прагне до посилення Третього ордену Св. Франциска; в перспективі він бачив у Третьому ордені, що складається з мирян, бойовий загін Римсько-католич. церкви, який виступає проти «Росії і загрожує всьому світу більшовизму» (Вінтер Е., Політика Ватикану щодо СРСР, М., 1977, с. 72).

    Після Окт. рев-ції Цепляк був схильний думати, що католицизм буде розташовувати більшою свободою під управлінням Рад, ніж царської влади і влади Брешемо. пр-ва. На зборах римсько-католич. духовенства в Петрограді 1918 Цепляк звернувся до ксьондзів з промовою, в до-рій зазначав, що необхідно енергійно вести справу за религ. виховання, поколебленное під час рев-ції, вимагав, щоб ксьондзи домагалися відкриття католич. шкіл. а також курсів при костелах. У Петрограді нелегально видавався ж. «Хроніка Могилевської Єпархії». Цепляк зажадав створення при ньому ЦК для рук-ва нерішучою політикою парафіян. На зборах було зачитано реферат «Про ставлення церкви до комунізму», у до-ром рекомендувалося виголошувати проповіді в костьолах з попередженням віруючих про що загрожує їм небезпеки з боку комунізму (див.: «Рев-ція і церква», 1923, № 1-3, с. 104-05). В кві. Цепляк отримав вказівку від представника Ватикану у Варшаві, що папа проти укладення будь-яких договорів з Сов. владою (див.: Вінтер Е., указ. соч., с. 102-03).

    У 1919 Ц став архієпископом, Могилівським митрополитом, ко-адьютором (заст. єпископа, при тривалій нездатності останнього виконувати свої обов’язки), т. к. католич. митрополит Рооп був заарештований і висланий до Польщі. У 1920 за антисов. проповідь був заарештований Петрогр. ЧК, після визнання ним Сов. влади звільнений (см-«Рев-ція і церква», 1923, № 1-3, С. 102). В 1922 році був знову заарештований. На процесі в 1923 визнаний винним у свідомому рук-ве.- контррев. діями орг-ції католич. священиків, спрямованої до „.відновлення старих майна. прав і провокування парафіян до виступу проти Сов. влади» (там же, с. 103), засуджений до розстрілу. За клопотанням про помилування і в результаті мно-гочисл. протести світової громадськості розстріл було замінено 10 роками ув’язнення (див. там же. с. 111-13). У 1924 Цепляк був звільнений і висланий до Польщі. З 1925 в США, 14 груд. 1925 призначений митрополитом.