Ян Глібович

Yan Glebovich

  • Рік народження: 1480
  • Вік: 69 років
  • Дата смерті: 23.04.1549 року
  • Рік смерті: 1549
  • Громадянство: Литва

Біографія

Державний діяч Великого князівства Литовського. Староста жижморский, мстиславській, бобруйський, борисовський, радошковичский; вітебський воєвода (з 1528), писар великий литовський (з 1530), воєвода полоцький (з 1532), воєвода віленський (з 1542), канцлер великий литовський (з 1546).

Походив з магнатського роду Глебовичей. Син Юрія Глібовича, смоленського воєводи, мати невідома. З 1516 р. – королівський маршалок. Був прихильником двору, довіреною особою королеви Бони. У 1522 р. підтримав гарантування заняття литовського трону Сигізмундом Августом. У 1527 р. згадується як староста мстиславській та радашковичский. У 1529 р. Я. Ю. Глібович в числі комісарів щодо уточнення кордону між ВКЛ і Корони. З 1529 р. — вітебський воєвода. Як великий писар литовський згадується з 1530 р. З 1532 р. — воєвода полоцький.Відповідно до Попису 1528 року, зі своїх з дружиною маєтків виставляв 148 кіннотників, а з маєтків своїх «паней» ще 88 кіннотників. Брав участь у російсько-литовської війни (1534-1537). Перед початком військових дій, надсилав з Полоцька здобуті через шпигунів довідки про події в Московській державі. Влітку 1535 р. Я. Ю. Глібович разом з Ю. Радзівілом і Юрієм Олельковичем, управляв однією з трьох угруповань армії ВКЛ. Групування повинна була під Полоцьком підтримати дії головної армії, але запобігти втрати Себежа не змогла. У лютому 1536 р. разом з польним гетьманом литовським А. Немировичем Я. Ю. Глібович намагався повернути Себеж, але безуспішно.У грудні 1536 р. на чолі посольства їздив у Москву, куди прибув 11 січня 1537 р. Посольству не вдалося укласти світу з поверненням втраченого в 1514 р. Смоленська. Було укладено перемир’я на 5 років, при цьому за ВКЛ залишався Гомель, а за Московською державою — Себеж і Сіверщина. У 1542 р. знову був з посольством в Москві, перемир’я продовжено на 7 років. По поверненні з Москви, отримав староства бобруйский і борисовському. У тому ж 1542 р., після смерті Альбрехта Гаштольда, призначений віленським воєводою. З 1546 р. — великий канцлер литовський.Підтримував королеву Бону в її конфлікті з литовськими магнатами, на Брестському сеймі (1544) ця його позиція викликала бурхливе обурення, з цієї причини Глібович був в ізоляції серед Панів-ради, хоча й займав серед них вища положення. У 1540-х постало питання про об’єднання ВКЛ з Польщею і навколо його розгорнулася боротьба угруповань, позиція Я. Ю. Глібовича змінювалася, спочатку він виступав за тісний зв’язок ВКЛ з Короною, пізніше його погляди змінилися.Ворогував з Радзивіллами. Так, після смерті бездітного Станіслава Гаштольд повз його вдови — Барбари Радзивілл — перевів усе його майно на користь казни, мотивую відумерлою правом великого князя. Разом з Ходкевичами і Остиковичами створював опозицію посилення Радзивіллів. Після смерті Я. Ю. Глібовича ця боротьба не мала успіху, всі посади, у т. ч. староство борисовському за ним перейняв Микола Радзивілл Чорний, який свою неприязнь до Я. Ю. Глебовичу переніс і на його вдову.Був у трьох шлюбах, перший з Ганною Барташевич, другий з Софією Петкевич, третій з Ганною Федорівною Заславської (з 1537 р., за іншими відомостями з сер. 1540-х). За Ганною Заславської як придане отримало частина Заславля і Заславського (Ізяславського) князівство. Мав 10 дітей — (1) Ядвігу, (2) Станіслава, Христину, Софію, Ганну, Альжбету, (3) Яна, Альжбету, Барбару і Дороту.