Яків Вейншток

Фотографія Яків Вейншток (photo Iakov Veynshtok)

Iakov Veynshtok

  • Дата смерті: 23.02.1939 року
  • Рік смерті: 1939
  • Громадянство: Росія

    Біографія

    Старший майор ГБ (1935). Член партії з 1919 р. Народився в селі Савники Режицкого повіту (за ін. даними місць. Річиця Розентовской волості) Вітебської губ. в сім’ї дрібного торговця.

    Закінчив 4 класи міського училища, працював конторником в приватній фірмі в Петрограді. З грудня 1918 р. у Червоній Армії — служив писарем стрілецького батальйону в Вологді. В органах ВЧК з травня 1919 р. У 1919-1922 рр. служив в особливих відділах на Півночі та Україні (начальник особливого пункту ОО 6-ї армії у Котласе, заступник начальника ОО Північно-Двинської флотилії і Біломорського флоту, начальник інформаційного відділення ГО 14-ї армії, начальник ОО 41-й, 44-й і 24-ї стрілецьких дивізій, начальник 1-го і 2-го спецотделов ГО Київського ВО). З 1922 р. в контррозвідці ипограничных військах — помічник начальника КРВ та начальник підвідділу охорони кордонів повпредства ГПУ УРСР на Правобережній Україні, з 1923 р., після призначення Е. Р. Євдокимова повпредом ГПУ//ОДПУ на Північному Кавказі, — помічник начальника КРВ, помічник і заступник начальника частини інспектора прикордонної охорони і військ ДПУ, начальник адміністративно-організаційного управління повпредства ОГПУ в СКК. Під час чищення партії в 1921 р. був виключений як «інтелігент», у 1926 р. вступив до партії на загальних підставах, рішенням Контрольної комісії Північно-Кавказької крайової парторганізації колишній партстаж був відновлений. З 1930 р. працював у центральному апараті ОДПУ-НКВС -начальник адміністративного відділу Адміністративно-організаційного управління, одночасно начальник частини по охороні кордонів Головного управління прикордонної охорони і військ, заступник начальника Центральної школи ОГПУ, помічник начальника Головної інспекції міліції. З серпня 1931 р. -керуючий справами ОГПУ, одночасно голова правління кооперативу ОГПУ. З 1933 р. заступник начальника Відділу кадрів ОГПУ, з липня 1934 р. — начальник Відділу кадрів ГУГБ НКВС і сектора (з жовтня 1934 р. — відділу) кадрів НКВС СРСР, одночасно начальник Центральної школи ОГПУ-НКВД (березень 1933-жовтень 1936 рр..). 1) Після приходу до керівництва нового наркома — Єжова звільнений від посад та призначений начальником 10-го (тюремного) відділу ГУДБ НКВС.

    З квітня 1938 р. — заступник наркома водного транспорту СРСР. Нагороджений орденом Червоної Зірки (1937), 2 знаками «Почесний працівник ВЧК-ГПУ»

    Заарештований 25 листопада (за ін. даними 21 вересня 1938 р. Розстріляний за вироком ВКВС СРСР 23 лютого 1939 р. Реабілітований у 1957 р.