Яків Головацький

Фотографія Яків Головацький (photo Iakov Golovatskiy)

Iakov Golovatskiy

  • День народження: 17.10.1814 року
  • Вік: 73 року
  • Місце народження: с. Чепели, Росія
  • Дата смерті: 13.05.1888 року
  • Громадянство: Росія

Біографія

Головацький Яків Федорович (17.10.1814—13.05.1888), поет і вчений.

Син уніатського священика. Закінчив Львівський університет (1841). З 1848 — професор малоросійської мови та літератури, потім ректор Львівського університету. Літературну і наукову діяльність Головацький почав у сер. 30-х. Пішки обійшов Галичину і Закарпаття, вивчав життя і побут народу, його фольклор. Разом з письменниками М. Шашкевичем та В. Вагилевичем з’явився зачинателем нової російської літератури в Галичині, що знаходилася під гнітом Австро-Угорщини. Виступив з оригінальними і переказними поезіями в альманасі «Русалка Дністровая» (1837). У 1846 році у збірці «Вінок русинам на обжинки» опублікував 20 сербських пісень у перекладі на малоросійську мову. У роботах 30-40-х Головацький пропагував ідею єдності російського народу, боровся за розвиток літератури рідною мовою. У 50-х Головацький став близький до слов’янофілів, пізніше став послідовним православним монархістом. Після 1867 році переїхав до Росії. З спадщини особливо цінні зібрані ним «Народні пісні Галицької і Угорської Русі» («Народні пісні Галицкоі i Угорскоі Русі». Кн. 1-4, 1878).

Після Головацького залишилося багато праць найрізноманітнішого змісту — вірші, белетристичні твори з вмістом з народного життя (під псевд. Яцка Балагура), статті історичні, археологічні, бібліографічні, етнографічні, філологічні. Найбільш відомі: «Росправа про мову південноросійському» (1849), «Граматика російської мови» (1849), «Хрестоматія церковно-слов’янська і давньоруська» (1854), «Нарис міфології» (1860), «Про літературно-розумовий рух русинів» (1865), «Карпатська Русь» (1875), «Додаток до нарису слов’яно-руської бібліографії Ундольского», «Спогади про Вагилевиче» («Киевская старина». 1883. VII), «ПРО збірнику пісень Жеготи Паулі» («Киевская старина». 1885, і «Російський вісник». 1886). У 1884 Головацький видав «Географічний словник західнослов’янських і південнослов’янських земель і прилеглих країн». Мета автора — відновити місцеву слов’янську термінологію, більшою частиною в німецькій переробці увійшла в російську літературу (Лемберг замість Львів, Тропау замість Опава тощо). До книги додається карта земель.