Вільгельм Кейтель

Фотографія Вільгельм Кейтель (photo friedrich Wilhelm Keitel)

Wilhelm Keitel

  • День народження: 22.09.1882 року
  • Вік: 64 роки
  • Місце народження: Хельмшерод, Нижня Саксонія, Німеччина
  • Дата смерті: 16.10.1946 року
  • Громадянство: Німеччина

Біографія

Німецький військовий діяч, начальник штабу Верховного головнокомандування збройними силами Німеччини (1938-1945), фельдмаршал (1940). Підписав акт про капітуляцію Німеччини, який закінчив Велику Вітчизняну війну та Другу світову війну в Європі.Міжнародним військовим трибуналом у Нюрнберзі засуджений як «один з головних військових злочинців» і страчений.

Вільгельм народився в Хельмшероде в родині землевласника Карла Кейтеля. Після закінчення школи в Геттінгені він вступив на військову службу у березні 1901, ставши фанен-юнкером (кандидат у офіцери) в 46-му артилерійському полку. Проведений в лейтенанти в серпні 1902. У 1909 році Кейтель одружився на Лізі Фонтен.

Перша світова війна

Під час Першої світової війни обер-лейтенант Кейтель служив на Західному фронті в 46-му артилерійському полку на посаді полкового адьютанта і вже у вересні 1914 року був важко поранений у Фландрії (осколком перебило праве передпліччя).

В жовтні 1914 проведений в капітани, призначений командиром батареї в 46-му артполку.

У березні 1915 Кейтель переведений в штаб 10-го резервного корпусу, потім, в 1916 році, в штаб 19-ї резервної дивізії (поч. опер. відділу), з січня 1918 — начальник оперативного відділу штабу корпусу морської піхоти.

Ще в 1914 був нагороджений Залізними хрестами обох ступенів, потім отримав ще десять німецьких орденів і один австрійський орден.

Між світовими війнами

Після закінчення війни капітан Кейтель залишився в заново створеної армії Веймарської республіки. В 1919 р. служив на посаді головного інтенданта в штабі 2-го армійського корпусу, потім у штабі 10-ї бригади. З жовтня 1919 по вересень 1922 — викладач тактики в кавалерійському училищі, потім — командир батареї в 6-му артполку. У 1923 проведений в майори. Є дані, зокрема, газети «Агрументы неделі» (№4(142) від 29 січня 2009), яка в свою чергу посилається на книгу Юлії Кантор «Заклята дружба», що в Академії Генштабу викладав Кейтель!

В лютому 1925 Кейтеля перевели в міністерство оборони, на посаду інструктора департаменту підготовки військ. У 1927-1929 — знову на командній посаді, командир батальйону 6-го артполку. Проведений в підполковники. З жовтня 1929 по жовтень 1933 — нач. організаційного департаменту міністерства оборони. У 1933-1934 нач. артилерії 3-го військового округу. У 1934 проведений в генерал-майори. Потім військовий комендант Бремена, формував 22-ю піхотну дивізію.

У жовтні 1935 по рекомендації Вернера фон Фріча Кейтель призначений нач. управління збройних сил (ньому. Wehrmachtamt). З 1 січня 1936 — генерал-лейтенант, з серпня 1937 — генералартиллерии.

З 4 лютого 1938 Кейтель очолив Верховне Головнокомандування вермахту (збройних сил). З листопада 1938 — генерал-полковник.

Під час Другої світової

У 1939 році за Польську кампанію Кейтель нагороджений планками до Залізних хрестів (повторне нагородження) і Лицарським хрестом. У липні 1940, після Французької кампанії, отримав звання генерал-фельдмаршала.

Кейтель радив Гітлеру не нападати на Францію і опирався плану «Барбаросса». Обидва рази він подавав у відставку, але Гітлер її не брав. У 1942 р. Кейтель востаннє посмів перечити фюреру, виступивши в захист розбитого на Східному фронті фельдмаршала Листа.

Кейтель підписав Наказ «Про застосування військову підсудність у районі » Барбаросса» (13 травня 1941), Наказ про комісарів (6 червня 1941), згідно з яким всі захоплені політруки та євреї підлягали негайному розстрілу на місці.

Також згодом Кейтеля ставили в провину те, що він дав Гіммлера можливість проводити етнічні чистки на окупованій радянській території, і наказ, відповідно до якого потрапили в полон льотчики з полку «Нормандія-Неман» не вважалися військовополоненими і казнились на місці.

У 1944 році Кейтель командував придушенням змови 20 липня і брав участь в засіданнях Суду Честі, віддав багатьох учасників змови, в тому числі фельдмаршала фон Витцлебена «Народної судовій палаті».

Після війни

8 травня 1945 року Кейтель підписав повторний акт про капітуляцію Німеччини. Через чотири дні він був арештований і незабаром постав перед Міжнародним Військовим трибуналом, де йому були пред’явлені звинувачення в змові проти миру, підготовки та ведення війни, військових злочинах і злочинах проти людяності. Трибунал відкинув виправдання Кейтеля про те, що він лише виконував накази Гітлера, і визнав його винним за всіма пунктами звинувачення.

Підкреслюючи злочинність дій Кейтеля під час війни, союзники відмовили йому у розстрілі і постановили стратити через повішення.

Вирок був приведений у виконання 16 жовтня 1946 року. Останніми словами Кейтеля були: «Я прошу всемогутнього Господа бути милосердним до народу Німеччини. Більше двох мільйонів німецьких солдатів загинули за вітчизну до мене. Я йду за моїми синами — в ім’я Німеччини».