Соджорнер Труть

Фотографія Соджорнер Труть (photo Sojourner Truth)

Sojourner Truth

  • Рік народження: 1797
  • Вік: 218 років
  • Місце народження: Нью-Йорк, США
  • Громадянство: США
  • Оригінальне ім’я: Ізабелла Ізабелла Баумфри
  • Original name: Isabella Baumfree

Біографія

1 червня 1843-го Ізабелла офіційно змінила ім’я на ‘Соджорнер Труть’, перейшла в методистську церкву і відправилася з проповідями по країні. У 1844-му Труть долучилася до Нортгемптонской асоціації освіти і промисловості (Northampton Association of Education and Industry); рух це було засноване аболиционистами, однак боролося також і за рівноправ’я статей, і за релігійну терпимість, і за мир. На жаль, створити самодостатню громаду членам руху не вдалося; в 1846-му Асоціація розпалася.

Народилася Ізабелла в сім’ї Джеймс (James) і Елізабет Баумфри (Elizabeth Baumfree); вона була однією з ‘десяти або дванадцяти’ дітей. Джеймс Баумфри був родом з Гани (Ghana), Елізабет – дочкою рабів з узбережжя Гвінеї (Guinea). Господарем батьків Ізабелли був полковник Харденберг (Colonel Hardenbergh); маєток його перебувало в горбистій місцевості в 95 кілометрах на північ від Нью-Йорка (New York City). Після смерті полковника помістя перейшло його синові, Чарльзу Харденбергу (Charles Hardenbergh); коли і Чарльз Харденберг помер – а сталося це в 1806-му – Ізабелла була продана на аукціоні. До 9-річній дівчинці додавалося невелике стадо овець; цей лот пішов з аукціону за 100 доларів якомусь Джону Нілі (John Neely). Господарем Нілі був надзвичайно жорстоким; пізніше Труть розповідала, що били її практично кожен день. У 1808-му Джон Нілі продав Ізабеллу Мартинусу Шрайверу (Martinus Schryver) з Порт-Евен за 105 доларів; той через 18 місяців перепродав її Джону Дюмонту (John Dumont) з Вест-Парку за 175 доларів. Дюмонт власником виявився порівняно добрим; на жаль, дружина його з лишком компенсувала цю доброту.

В 1815-му Труть познайомилася з рабом Робертом (Robert), працювала на сусідній фермі; незабаром у них зав’язався роман. Господарю Роберта роман цей припав до смаку – він розумів, що можливі діти йому належати вже не будуть. Роберт був жорстоко побитий і пізніше від отриманих травм помер; з Изабе

ллой йому більше побачитися не вдалося. У 1817-му господар змусив Труть вийти за іншого раба, Томас (Thomas); новий чоловік був старше Ізабелли – що, втім, не завадило жінці народити від нього трьох дітей.

Ще в 1799-му у штаті Нью-Йорк почали обговорювати закон про звільнення рабів; на жаль, закінчилося це обговорення лише в 1827-м. Ще за рік до цього Дюмонт пообіцяв Ізабеллі свободу в обмін на гарну і вірну службу; своєї обіцянки він не дотримав – за його словами, після отриманої травми руки рабиня стала працювати набагато гірше. Ця історія неабияк розлютила Труть; деякий час вона продовжувала старанно працювати, після чого – наприкінці 1826-го – бігла від господаря зі своєю донькою. Інших дітей довелося залишити у господаря – за законом їм належало працювати на Дюмонта до досягнення 20 років.

Новий будинок Ізабелла знайшла у Айзека (Isaac) і Марії ван Вегенер (Maria Van Wagener); ті не тільки взяли рабиню з дитиною, але ще й викупили її у Дюмонта. Прожила з ван Вегенерами Ізабелла аж до прийняття закону про звільнення рабів. Дюмонт, між тим, встиг продати одного з дітей Ізабелли – сина Пітера (Peter) – в Алабаму (Alabama); він зробив це незаконно, що Труть і зуміла пізніше довести в суді. Сина Ізабелла повернула – ставши при цьому однією з перших чорношкірих жінок, які зуміли виграти в суді процес проти білошкірого чоловіка.

Спілкування з ван Вегенерами сильно змінило Ізабеллу; вона стала переконаною християнкою. В1829-м Ізабелла переїхала в Нью-Йорк, де деякий час працювала в будинку євангеліста Илайджи Пірсон (Elijah Pierson). В 1832-м Труть перебралася до іншого проповідника, Роберту Мэттьюзу (Robert Matthews); по шаленому збігом обставин Пірсон незабаром після цього помер – і Роберта з Ізабеллою довгий час підозрювали в причетності до цієї смерті.

У 1839-му Пітер влаштувався на китобійне судно; в 1842-му корабель повернувся в порт – однак юнака на ньому вже не було. Про долю свого сина Ізабелла так нічого і не дізналася; за час плавання він встиг написати їй всього три листи.

1 червня 1843-го Ізабелла офіційно змінила ім’я на ‘Соджорнер Труть’, перейшла в методистську церкву і відправилася з проповідями по країні. У 1844-му Труть долучилася до Нортгемптонской асоціації освіти і промисловості (Northampton Association of Education and Industry); рух це було засноване аболиционистами, однак боролося також і за рівноправ’я статей, і за релігійну терпимість, і за мир. На жаль, створити самодостатню громаду членам руху не вдалося; в 1846-му Асоціація розпалася.

У 1851-му Труть вирушила на зустріч з відомим оратором і аболіціоністом Джорджем Топмсоном (George Thompson). У травні, на З’їзді борців за права жінок в Огайо (Ohio women’s Rights Convention) Соджорнер вимовила одну з найвідоміших своїх промов – ‘Хіба я не жінка?’ (‘I ain’t a Woman’). Мова ця збереглася в несколькихвариантах – неабияк між собою розрізняються.

Протягом наступних 10 років Труть ще не раз виступала перед публікою. З 1851-го по 1853 вона працювала з Маріусом Робінсоном (Marius Robinson), редактором ‘Ohio Anti-Slavery Bugle’. В 1858-му на одному з виступів Соджорнер почула досить незвичайне звинувачення на свою адресу – хтось заявив, що Труть насправді чоловік. Соджорнер, втім, зуміла швидко довести, що це лише вигадки – для цього їй довелося лише розстебнути блузку і оголити груди.

У 1857-му Труть продала будинок в Northampton і перебралася в Гармонію, Мічиган (Harmonia, Michigan). Під час Громадянської війни (Civil War) вона активно вербувала в ряди армії Союзу чорношкірих солдатів. У жовтні 1864-го їй довелося особисто зустрітися з президентом Авраамом Лінкольном (Abraham Lincoln).

У 1870-му Труть почала просувати закон про захист належали колишнім рабам прав на землю; боролася за цей закон Соджорнер сім років, так нічого і не добившись. У 1872-му жінка спробувала взяти участь у президентських виборах; на жаль, з виборчої дільниці її прогнали.

Соджорнер продовжувала активно виступати з промовами; говорила вона про звільнення рабів, права жінок, реформі тюремної системи і чому іншому. У Труть вистачало і прихильників, і противників.

Померла Соджорнер Труть 26 листопада 1883-го, в своєму будинку в Батл-Крік, Мічиган (Battle Creek, Michigan); на момент смерті їй було близько 86 років.