Сергій Єжов

Фотографія Сергій Єжов (photo Sergey Ezhov)

Sergey Ezhov

  • Дата смерті: 25.02.1939 року
  • Рік смерті: 1939
  • Громадянство: Росія

    Біографія

    жов (справж. фам. Цедербаум) Сергій Йосипович (15 серп. 1879, Одеса,- 25 лют. 1939, Москва). З родини службовця Рос. Про-ва пароплавства і торгівлі, брат Ю. О. Мартова. Закінчив гімназію. У 1898 вступив до Петерб. ун-т, але незабаром був заарештований.

    В с-д. русі з 1896: член. у 1898 один з рук. Петерб. «Союзу боротьби за звільнення робочого класу». Вів роботу по об’єднанню искровцев та ін. с.-д. в Петербурзі. Організовував транспортування «Іскри» в Росію. Багато разів заарештовувався. Під час Рев-ції 1905-1907 співробітник меншовицької друку, в 1906-чл. ЦК РСДРП. У роки реакції «ліквідатор». Один з авторів меньшевист. видання «Товариств. рух у Росії в поч. XX ст.» (т. 1-5, П., 1900-14). Працював у профспілках, органах робочого страхування, зберігаючи зв’язку з нелег. с.-д. орг-єю. У 1911-1912 редагував ряд меньшевист. видань. У 1911-1916 входив до рук-в петерб. «Ініціативної групи» меншовиків. В роки 1-ї світ. війни «центрист».

    Після Лют. рев-ції 1917 спочатку «центрист», потім меншовик-інтернаціоналіст. Обраний чл. виконкому Моск. Ради РД. 17 березня збори меншовиків Москви прийняв резолюцію по доповіді Єжова: «… Рос. рев-циясовершена всенар. поривом… Контррев-ція продовжує загрожувати їй найбільшими бідами.- Зберігаючи свою клас. самостійність у цій справі рев. будівництва, соціал-демократія разом із захистом інтересів робітничого класу ставить собі за мету захист політ. і соціальних інтересів та ін. демокр. верств населення в тій мірі, в якій ці інтереси не суперечать інтересам робітничого класу і загального екон. і політ. розвитку країни» («Вперед», 1917, 18 березня).

    З 28 кві. співробітник газ. «Влада Народу». 30 квітня на общегор. конф. меншовиків був проти участі в коалиц. пр-ве. На Всерос. конф. меншовиків обраний чл. ОК РСДРП(м). З 13 травня чл. Бюро ОК РСДРП(м). 26 травня опубл. «Лист в редакцію» газ. «Влада Народу», у до-ром відмовлявся від співпраці, т. к. газета публікує статті Р. В. Плеханова і ГА Алексинского, розпалюють шовинистич. почуття в «Рус. Слові» та «Єдність». Справ. Об’єднає. з’їзду РСДРП (сер.), обраний чл. ЦК РСДРП(о). У числі прихильників Мартова заявив про збереження за собою права критики рішень партії і її центрів, залишаючись в одній орг-ції з «оборонцами». Учасник створення фракційного Центр, бюро меншовиків-інтернаціоналістів, В листоп. підписав «Заяву» 11 меншовиків-інтернаціоналістів — членів і кандидатів у ЦК партії з критикою політики парт. рук-ва — коливання, перетворення в запізнілого реєстратора подій, залучення РСДРП в коаліцію з Брешемо. пр-вом, прихильність до формального єдності партії («Вперед». 1917, 19 листоп). Справ. Чрезв. з’їзду РСДРП(о) (листопад — грудень), обраний чл. ЦК. З дек. тов. перед. Всерос. Ради робітничої кооперації, ред. ж. Толоса Робочої Кооперації».

    В кн. «Робітнича кооперація і соціалізм» (М., 1918) пов’язував успіх «соц. перевороту» зі здатністю робочого класу «взяти в свої руки завідування усім товариств, х-вом — про-з-вом всіх необхідних предметів споживання і машин, розподілом всіх продуктів серед населення…» з підготовленістю його «до самоврядування, до узгодженого дії своїх многочисл. загонів» (с. 10). Вважав кооп. рух однією з гол. форм підготовки робочого класу до вирішення цих завдань. «Робочий кооператив, робочий професійний союз, робоча класова партія — ось ті три сили, безперервне і правильний розвиток яких приведе людство до соціалізму. — Робочі кооперативи, об’єднані між собою, є організацією, необхідною для перемоги соціалізму» (там же. с. 19).

    Принциповий противник еміграції, у 1922-23 відмовлявся виїхати за кордон. З 1922 неодноразово піддавався репресіям за звинуваченням у анти-сов. діяльності. 25 лют. 1939 Воєн. колегією Верх. суду СРСР засуджений до розстрілу і в той же день розстріляний. Повністю реабілітований згідно з Указом президента СРСР від 13 серп. 1990.