Сергій Щеблыгин

Фотографія Сергій Щеблыгин (photo Sergey Sheblygin)

Sergey Sheblygin

  • День народження: 17.08.1956 року
  • Вік: 60 років
  • Громадянство: Росія

Біографія

Президент Фонду «Центр національної слави Росії», депутат Ради Федерації від Орловського обласної Ради народних депутатів.

Народився 17 серпня 1956, російська.

У 1975 році вступив на історичний факультет Московського державного університету (МДУ) ім. М. в. Ломоносова, який закінчив з відзнакою у 1980 році. Під час навчання в МДУ отримував іменну стипендію. Спеціалізувався на кафедрі історії КПРС. У 1983 році закінчив аспірантуру істфаку МДУ. Кандидат історичних наук (1988, дисертацію за Непу захистив у Вищій партійній школі (ВПШ).

З 1976 по серпень 1991 — член КПРС.

З 1983 по 1991 рр. — викладач історії у Вищій партійній школі.

У травні-червні 1991 року — учасник кампанії за обрання Вадима Бакатіна президентом РРФСР. Брав участь у кампанії в Ленінграді проти перейменування міста.

У 1991-93 рр. — помічник народного депутата РРФСР/РФ Юрія Гехта (лідер фракції «Промисловий союз»), в 1992-93 роках — прес-секретар фракції «Промисловий союз».

З 1992 року — співзасновник «Фонду Святого Всехвального Апостола Андрія Первозванного» (ФАП).

Після указу президента Б. Н.Єльцина N1400 від 21 вересня 1993 р. про розпуск парламенту знаходився в обложеному пропрезидентськими силами Білому домі до його обстрілу і штурму 4 жовтня 1993, виведений з Білого Дому бійцями група «Альфа» разом з керівництвом парламенту.

В 1994-96 — помічник депутата Ради Федерації Єгора Строєва, з 1996 по грудень 2001 — радник голови Ради Федерації Е. Строєва.

З квітня 2001 по 2005 р. — член наглядової ради ВАТ «Всеросійський банк розвитку регіонів» (ВБРР).

2 грудня 2001 під час відвідування C. Щеблыгиным за дорученням Е. Строєва Єрусалиму, патріарх Єрусалимський і Палестинський Діодор I присвоїв йому (разом з двома іншими співзасновниками Фонду Андрія Первозванного — Олександром Мельником та Володимиром Клименком) звання «Великого командора Ордена православних лицарів Святого Гробу» (Great Commander of the Order of the Ortodox Knights of the Holy Sepulchre) і поклав на нього знаки ордена (золотий хрест із короною, вінком і зіркою) в нагороду за його «благочестива ставлення до святої Матері Церкви Церков і церкви Святого Гробу» (Most Holy Mother Church of Churches and the Holy Sepulchre Church). Раніше звання «Великого командора ордена православних лицарів Святого Гробу» отримали патріарх Московський Алексій II і інші вищі ієрархи Російської Православної Церкви.

З січня 2002 — член Ради Федерації від Орловського Ради народних депутатів.

Заступник голови Комітету Ради Федерації з науки, культури, освіти, охорони здоров’я та екології, член Комісії Ради Федерації з інформаційної політики, член Комісії Ради Федерації з природних монополій.

З 25 вересня 2002 р. — член Комісії ради федерації з контролю за забезпеченням діяльності РФ.

З 2002 р. член правління Громадського фонду «Центр національної слави Росії» (ЦНСР; голова опікунської ради фонду — Володимир Якунін; президент фонду — Олександр Мельник).

«важливим напрямком діяльності Центру національної слави Росії, який тісно взаємодіє з Фондом Андрія Первозванного, є проведення Всеправославної молитви «миру Бажайте для Єрусалиму!», сприяння вступу в діалог народів, що населяють Святу Землю. […]Будучи ініціаторами та організаторами програми «миру Бажайте для Єрусалиму!», яка проходить напередодні Православної Пасхи, керівники і співробітники Центру національної слави Росії і Фонду Андрія Первозванного вже кілька років поспіль доставляють в Росію Благодатний Вогонь, який сходить на Храм Гробу Господнього в Єрусалимі.»

З 2002 року — постійний учасник заходів Світового громадського форуму «Діалог цивілізацій», що проводяться зазвичай на острові Родос в Греції.

З травня 2004 року по 2005 — член ради директорів Всеросійського банку реконструкції і розвитку (ВБРР).

З 2004 року — голова ревізійної комісії ЗАТ «Міленіум Банк» (голова правління банку — Михайло Байдаков, член правління — Наталя Якуніна, голова ради директорів — Володимир Першин).

8 серпня 2004 не брав участь у голосуванні Ради Федерації за закон про монетизацію пільг.

З 2005 р. — помічник на громадських засадах президента РАО РЖД Ст. Якуніна.

19 січня 2006 призначений президентом фонду ЦНСР і Фонду Андрія Первозванного.