Сергій Чахотин

Фотографія Сергій Чахотин (photo Sergey Chahotin)

Sergey Chahotin

  • День народження: 13.03.1883 року
  • Вік: 90 років
  • Дата смерті: 24.12.1973 року
  • Громадянство: Росія

Біографія

Російський вчений-мікробіолог і громадський діяч. Представник білого і антифашистського рухів. Один з основоположників сучасних форм пропаганди і один з провідних теоретиків психології мас XX століття. Один з лідерів руху «Зміна віх». Ідеолог руху «Залізний фронт». Есперантист.

Народився в Константинополі в родині російського консула Степана Івановича Чахотина. У десятирічному віці разом з батьками переїжджає в Одесу. Після закінчення гімназії з золотою медаллю, надходить на біологічний факультет Московського університету. У 1902 р. в результаті страйку студентів виключений з університету і висланий за кордон. Одружився в 1906 р., під час медового місяця на Корсиці був разом з дружиною викрадений бандитами. Викупом стали гроші, отримані від продажу намальованих ним картин на аукціонах в Парижі. У 1907 р. удостоєний ступеня доктора Гейдельберзького університету за роботу «Die Statocyste der Heteropoden», присвячену дослідженню органів рівноваги у киленогих молюсків. У грудні 1908 р. запрошений очолити кафедру експериментальної фармакології в університеті міста Мессіна. Під час Мессинську землетрусу був заживо похований під руїнами будинку, з-під яких вибрався тільки через 12 годин. У 1912 р. повернувся в Росію, працює асистентом в лабораторії академіка Павлова. Після Жовтневої революції 1917 р. від’їжджає на Дон в Добровольчу армію. Восени 1919 р. емігрує з Росії. У Берліні заснував прорадянську газету «Напередодні». У 1922 р. стає співробітником радянського торгпредства в Берліні і отримує радянське громадянство. У 1927 р. через хворобу їде в Генуї, де займається проблемами онкології. В 1930 р. за пропозицією Альберта Ейнштейна йому присуджується премія «Дослідницької корпорації» (Research Corporation). В 1930-1933 рр. займався науковими дослідженнями в Гейдельберзі. У 1932 р. Чахотин разом з Карло Мирендорфом створює «Три стріли», які стали символом «Залізної фронту». У квітні 1933 р. його звільняють з Інституту ім. кайзера Вільгельма і він їде в Данію. У 1934 р. переїжджає в Париж, де працює в Профілактичному інституті, в дослідницькій лабораторії госпіталю «Леопольд Беллан», в Інституті фізико-хімічної біології. За наукові успіхи удостоєний премій Французької академії наук (1936 р.) і Паризькій медичній академії (1938 р.). У 1941 р. укладено в табір для інтернованих в Комп’єні, де провів сім місяців. У 1955 р. переїздить до Італії, спочатку в Генуї, потім у Рим. У 1958 р. повертається на батьківщину. Працює в Інституті цитології АН СРСР в Ленінграді. У 1960 переведений у Москву, в Інститут біофізики АН СРСР, де пропрацював до 1967 р. В поїздках на міжнародні конференції йому відмовляють. У 1967 р. зараховується в порядку переведення в Інститут біології розвитку АН СРСР на посаду наукового співробітника. З 1970 р. і аж до самої смерті займає посаду наукового консультанта.

Праці

Carlo Mierendorff und Sergej Tschachotin: Grundlagen und Formen politischer Propaganda. Magdeburg: Bundesvorstand des Reichsbanners Schwarz-Rot-Gold, 1932

Tony Tschachotin: Dreipfeil gegen Hakenkreuz. Verlag Aktiver Sozialismus, Kopenhagen 1933

Tony Tschachotin: Trepil mod Hagekors. København : Frem-Forl., 1933

S. Tchakhotine: l’organisation dans la science. Exposés publ. sous la dir. de S(erge) [Sergej Cachotin]. Paris: Hermann, 1938 (Actualités scientifiques et industrielles)

Serge Tchakhotine: Organisation rationelle de la recherche scientifique / Par Serge Tchakhotine. Paris: Hermann, 1938 (l’organisation dans la science ; 1 Actualités scientifiques et industrielles ; 732)

Serge Tchakhotine: Le Viol des Foules par la Propaganda politique. Paris: Nrf, Gallimard 1939. (Перевірений і доповнений переклад німецької версії. Друге видання вийшло в 1952 р.)

Serge Chakotin: The Rape of the Masses. The Psychology of Totalitarian Political Propaganda. New York: Fortean Society 1940

Über die bioelektrischen Ströme bei Wirbellosen und deren Vergleich mit analogen Erscheinungen bei Wirbeltieren. Vergleichend-physiologische Studie // European Journal of Physiology. Volume 120, Numbers 10-12 / December 1907

Sergej S. Cachotin: Organisation rationelle de la recherche scientifique. Paris : Hermann. 1938

Sergej S. Cachotin: The rape of the masses : the psychology of totalitarian political propaganda / by Serge Chakotin. [Transl. from the 5. ed. by E. W. Dickes]. London : Labour Book Service. 1940

Wirkung lokaler Bestrahlung des Kerns yon Infusorien mittels ultraviolettem Mikrostrahlstich. S. Tschachotin, Товарbiol. Zentralbl., 32, 623 (1912).

Tony Tschachotin: Rationelle Organisation von biologischen Instituten. — Rationelle der Technik geistigen Arbeit des Forschers. — Berlin, Wien: Urban & Schwarzenberg 1930. S. 1598-1702. (Allgemeine u. vergleichende Physiologie.) (Handbuch d. товарbiol. Arbeitsmethoden. Abt. 5. T. 2,14 = Lfg 318.)

Сергій Чахотин: Європейська література з НОТ; Чахотин, С. с., проф. Москва: НКРКИ, 1924

Сергій Чахотин: Організація; Чахотин, С. с., проф.; Принципи і методи у виробництві, торгівлі, адміністрації та політиці. З 100 рис. і табл. Берлін: Досвід, 1923

Tony Tschachotin: Die Statocyste der Heteropoden. Heidelberg, Univ., Diss., 1908 (Zeitschrift f. wissenschaftl. Zoologie ; Bd. 90 ; S. 343-422)

Serghej Ciacotin: Tecnica della propaganda politica. Milano : Sugar, 1964

Serge Tchakhotine: A mistificação das massas pela propaganda política. Tradução de Miguel Arraes. Rio de Janeiro: Civilização Brasileira, 1967.

(Стаття у:) Neue Blätter für den Sozialismus. Zeitschrift für geistige und politische Gestaltung. 3. Jahr 3. Heft. (August Rathmann, Schriftleiter). Potsdam, Protte, 1932

S. Tchakhotine. La morale du point de vue biologique et la notion de culpabilite // Psyche, Revue internationale des sciences de l’homme et de psychanalyse. — Paris: 1948. — № 18-19, avril-mai 1948. Numero double special sur la culpabilite.

Sergej Tchakhotine. Sotto le macerie di Messina. Racconto di un sopravvissuto al terremoto di Messina. Під руїнами Мессіни. Розповідь живцем похованого в землетрусі 1908 року (італійською та російською мовами). — Messina: Intilla editore, 2008.