Семен Маслов

Фотографія Семен Маслов (photo Semen Maslov)

Semen Maslov

  • Дата смерті: 01.02.1874 року
  • Рік смерті: 1874
  • Громадянство: Росія

    Біографія

    Маслов Семен Леонтійович (1873-1938) — правий есер, публіцист, автор робіт з аграрного питання. У 1917 р. — міністр землеробства в Тимчасовому уряді. Репресований у 1938 р.

    Після Лют. рев-ції 1917 Всерос. кооп. з’їздом 27 березня обраний членом Ради Всерос. кооп. з’їздів; на з’їзді Всерос. Ради КД обраний 18 травня членом Виконкому Всерос. Ради КД. З кві. заст. перед. Гл. зем. до-та, виступав проти захоплення селянами поміщицьких земель. Автор одного з перших проектів закону про землі, неодноразово виступав на засіданнях ЦК ПСР по прод. і агроунівер. питань. На 3-му з’їзді есерів 3 червня зачитав проект резолюції по агроунівер. політиці, в до-ром не вказувалося, що земля повинна бути передана селянам без викупу, хоча пояснив, що про це, як про само собою зрозуміле, спеціально говорити не варто. Міністр землеробства 3-го коалиц. Брешемо. пр-ва, заявив про намір продовжувати курс свого попередника — В. М. Чернова. 28 вер. вніс в пр-во свій законопроект про заміну зем. комісарів особливими к-тами Брешемо. пр-ва, що передбачає участь у них представників демокр. і громад, орг-ций. У 1-й пол. окт. запропонував низку законопроектів, у т. ч. «Про врегулювання зем. к-тами зем. і с. х. відносин». Законопроект був внесений на розгляд Брешемо. пр-ва, але відправлений на доопрацювання із-за протидії кадетів і нар. соціалістів. Законопроект підтримав Виконком Всерос. Ради КД, він був поставлений в порядок денний засідання Брешемо. пр-ва 24 жов. і відкладений до Учред. Собр.

    На засіданні пр-ва 25 жовт. Маслов закликав негайно «відбити» пошту, телеграф, зайняти штаб ВО; послав записку в Гір. думу, у відповідь на к-рую С. Н. Прокопович організував хода членів думи до Зимового палацу. 26 жов. у 1 ч. 50 хв. заарештований в Зимовому палаці разом з ін. членами Брешемо. пр-ва, потім звільнений. До 16 листоп. брав участь у засіданнях підпільного Брешемо. пр-ва, підписав його звернення «До всіх громадян Зростав. Республіки», за що знову заарештований за наказом Петрогр. ВРК 19 листоп. і висланий в Кронштадт. Член Учред. Собр. (від Орловського Ради КД і есерів). Під час переговорів про склад пр-ва при Викжеле (кін. окт. — нач. листоп.) його кандидатура висувалася на посаду хв. землеробства. 29 листоп. на 4-му Всерос. з’їзді ПІР (Петроград) звинуватив ЦК партії в недостатній підтримці «демокр. державності» (тобто пр-ва А. Ф. Керенського), у нехтуванні інтересів Батьківщини. На його думку, партія стоїть на шляху до розкладання зважаючи відколу ряду груп, а країні і рев-ції загрожує загибель. Причину він бачив у тому, що рев-ція охопила країну в період «страшного» екон. упадкаи війни, а демократія стала на «бунтарську грунт», вся її діяльність була спрямована на критику, замість того щоб керувати країною і підтримувати порядок. Вважав, що захист Батьківщини — неодмінна умова для всякого соціаліста (див.: «Дело Народа», 1917, 1 груд.).

    Переїхавши до Москви, відійшов від політ, діяльності. До 1929 член правління Центросоюза, викладав в МГУ і ін. вузах, потім на пенсії. У 1930 заарештований за звинуваченням у приналежності до нелег. есерівській орг-ції і за рішенням особливої наради при колегії ОДПУ від 18 серп. 1931 засланий на 3 роки до Казахстану і Уфи. У 1934 повернувся в Москву. 21 лют. 1938 знову заарештований за попереднім звинуваченням і 20 червня 1938 Воєн. колегією Верх. суду СРСР засуджений до розстрілу: вирок виконано того ж дня. Реабілітований у 1988.