Рут Джонсон Колвін

Фотографія Рут Джонсон Колвін (photo Ruth Johnson Colvin)

Ruth Johnson Colvin

  • День народження: 16.12.1917 року
  • Вік: 99 років
  • Місце народження: Чикаго , Іллінойс, США
  • Громадянство: США

Біографія

Американка, яка стала в 1962 році в Сиракьюс, штат Нью-Йорк (Syracuse, New York), засновником некомерційної організації ‘Literacy Volunteers of America’, відомої сьогодні як ‘ProLiteracy Worldwide’. Рут була нагороджена Президентською медаллю Свободи (Presidential Medal of Freedom) президентом Джорджем Бушем-молодшим (George W. Bush) у грудні 2006-го.

Рут Джонсон народилася 16 грудня 1917 року в Чикаго, штат Іллінойс (Chicago, Illinois), і була старшою з п’яти дітей Ліліан (Lillian Johnson) і Гаррі Джонсонів (Harry Johnson), американців шведського походження і власників чиказького будівельного конгломерату. Рут вчилася в коледжі Торнтон-джуніор (Thornton Junior College) у Харві, штат Іллінойс (Harvey, Illinois), у бізнес-коледжі Мозер (Moser Business College) в Чикаго і Північно-Західному Університеті (Northwestern University), де познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Робертом Колвином (Robert Colvin), який вивчав управління бізнесом. Вони одружилися в 1940-м і оселилися спочатку в Сіетлі, штат Вашингтон (Seattle, Washington), а потім і в Сиракьюс, штат Нью-Йорк, де Роберт зробив успішну кар’єру в продажах та консалтингу в галузі хімічної промисловості. У пари народилися двоє дітей, а в 1959 році Рут отримала ступінь бакалавра в Університеті Сиракьюс (Syracuse University).

Рут Колвін дізналася про проблеми неписьменності, коли

на початку 60-х прочитала в звітах перепису населення, що більше 11 000 чоловік в її місті практично безграмотні. Вона завжди була палкою читачкою і почала співпрацювати з фахівцями з університету, разработавшими матеріали і методи для підготовки вчителів-волонтерів. Сама Рут розробила два керівництва, ‘Tutor’ і ‘I Speak English’, які досі вважаються одними з найбільш авторитетних джерел для підготовки волонтерів-вчителів в галузі навчання дорослих основ грамотності та англійської як другої мови. Першими викладачами по цій програмі стали жінки-добровольці з церкви, в яку ходили Колвіни.

У 1962-му в Сиракьюс була заснована національна освітня некомерційна організація ‘Literacy Volunteers, Inc.’ з персоналом на місцевому, регіональному та національному рівнях і радою директорів з добровольців, назва якої було змінено в 1967 на ‘Literacy Volunteers of America, Inc.’. У 1974 Колвін розробила навчальну програму ‘Englishas a Second Language’ і протягом кількох років допомагала у створенні Національної коаліції грамотності (The National Coalition for Literacy).

В даний час організація має 330 програмами в 42 штатах, залучаючи для роботи більш ніж 100 000 добровольців, студентів і співпрацюючи з виправними установами, освітніми програмами для дорослих, бібліотеками, університетами, програмами громадських робіт і промисловими підприємствами.

З 1991 по 2001 рік Рут Колвін допомагала адміністрації в Свазіленді (Swaziland), сприяючи розвитку єдиної програми, спрямованої на викорінення неписьменності в країні. Вона також досліджувала потреби і надала початкову підготовку членам ‘Rotary Clubs’ в Замбії (Zambia), щоб заснувати фонд ‘Readers are Leaders in Zambia’.

У 2002 році, в результаті злиття ‘Laubach International Literacy’ і ‘Literacy Volunteers of America, Inc.’, на світ з’явилася організація ‘ProLiteracy Worldwide’, яка виконує ті ж завдання по підвищенню грамотності населення вже в масштабах всього світу. Рут Джонсон Колвін займає довічну посаду в раді директорів ‘ProLiteracy Worldwide’ і досі бере активну участь у житті організації, виступаючи в якості вчителя як в Сполучених Штатах америки (United States), так і за кордоном. Вона запускала програми з підвищення грамотності на Мадагаскарі (Madagascar) і в Папуа – Новій Гвінеї(Papua New Guinea), в Гватемала (Guatemala) і Пакистан (Pakistan), в Сомалі (Somalia) і Китаї (China).

Робота Рут Джонсон Колвін на терені підвищення грамотності триває майже півстоліття, за які вона опублікувала 9 книг. Вона отримала близько 30 нагород і почесних звань за свої заслуги і відвідала у справах своєї організації понад 60 країн світу. У 1987 році вона отримала від президента Рональда Рейгана (Ronald Reagan) ‘president’s Volunteer Service Award’, вищу нагороду для американців-волонтерів. В 1993 році вона була введена в Національний Зал Слави Жінок (women’s Hall of Fame).