Ренато Мартіно

Фотографія Ренато Мартіно (photo Renato Martino)

Renato Martino

  • День народження: 23.11.1932 року
  • Вік: 84 роки
  • Місце народження: Салерно, Італія, Італія
  • Громадянство: Італія

Біографія

Італійський куріальний кардинал.

Його Високопреосвященство кардинал Ренато Раффаеле Мартіно (нар. 23 листопада 1932, Салерно, Італія). Італійський куріальний кардинал. Ватиканський дипломат. Титулярний архиєпископ Седжерме з 14 вересня 1980. Про-нунцій в Таїланді та Сінгапурі, Апостоличної делегат в Лаосі та Малайзії з 14 вересня 1980. Постійний спостерігач Святого Престолу в ООН від 3 грудня 1986 по 1 жовтня 2002. Голова Папської Ради Справедливості і Миру з 1 жовтня 2002. Кардинал-диякон з дьяконством Сан-Франческо ді Паоло ай Монті з 21 жовтня 2003. Голова Папської Ради Душпастирської Турботи про Мігрантів і Подорожуючих з 11 березня 2006.

Народився Ренато Раффаеле Мартіно 23 листопада 1932 року, в Салерно, Італія. Освіту здобув у Папському Григоріанському Університеті в Римі (філософія і богослов’я); в Папському Латеранському Університеті в Римі (цивільне і канонічне право); в Папському Інституті при Латеранському Університеті в Римі (докторантура у канонічне право); в Студії Священної Римської Роти (церковний суд) (аспірантура); в Папській Церковній Академії, Рим (дипломатія). Крім своєї рідної італійської, він побіжно говорить по-англійськи, по-французьки, по-іспанськи і по-португальськи.

Мартіно посвячений у священики 27 червня 1957. Рукоположення здійснив у Салерно Деметріо Моськатов, архієпископ Салерно.

Після закінчення свого навчання Мартіно вступив на дипломатичну службу Ватикану 1 липня 1962. Аташе нунціатури в Нікарагуа. Таємний камергер, титул, пізніше змінено на капелан Його Святості, 8 липня 1963. Секретар нунціатури на Філіппінах. Секретар, пізніше аудитор нунціатури в Лівані. У Державному Секретаріаті Святого Престолу, аудитор нунціатури, другого класу, 1970 — 1975. Радник нунціатури в Бразилії з 1975 по 1980.

Обраний титулярним архієпископом Седжерме 14 вересня 1980. І призначено про-нунцієм в Таїланд і Сінгапур, а також апостолическим делегатом в Лаос і Малайзію з 14 вересня 1980 по 3 грудня 1986. Посвячений у єпископи, 14 грудня 1980, в базиліці Святих XII Апостолів, в Римі, кардинал Агостіно Казароли, Державним Секретарем Ватикану, якому допомагали Дурайсами Симон Лурдусами, emeritus архієпископ Бангалора, секретар Священної Конгрегації Євангелізації Народів, і Гаетано Полльо, архієпископ Салерно і єпископ Кампаньи. Постійний спостерігач Святого Престолу при Організації Об’єднаних Націй у Нью-Йорку з 1 грудня 1986 року по 1 жовтня 2002.

1 жовтня 2002 Мартіно був призначений головою Папської Ради Справедливості і Миру, папою римським Іоанном Павлом II. Він був зведений в кардинали на консисторії від 21 жовтня 2003. Став кардиналом-дияконом з дьяконством Сан-Франческо ді Паоло ай Монті.

Він був одним з кардиналів-виборців, які брали участь у папському Конклаву 2005, який обрав папу римського Бенедикта XVI.

З 11 березня 2006 голова Папської Ради Душпастирської Турботи про Мігрантів та Подорожуючих. Таким чином поєднує головування у двох папських радах.

За ватиканським джерел близький до оточення нинішнього понтифіка.