Рафаель Папаян

Фотографія Рафаель Папаян (photo Rafael Papayan)

Rafael Papayan

  • День народження: 22.12.1942 року
  • Вік: 74 року
  • Громадянство: Вірменія

Біографія

Вірменський політичний і державний діяч.

Рафаель Ашотовіч Папаян (арм. Ռաֆաել Պապայան, 22 грудня 1942, Єреван) — вірменський політичний і державний діяч.

1965 — закінчив Єреванський педагогічний інститут російської та іноземних мов ім. Брюсова.

1965-1969 — працював лаборантом, асистентом кафедри літератури Єреванського державного університету.

1969-1972 — аспірант кафедри російської літератури Тартуського державного університету, де в 1972 — захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук.

1972-1980 — викладач, а потім доцент кафедри літератури ЄГУ.

1980-1982 — старший науковий співробітник лабораторії арменоведения ЄГУ.

1975 — став одним з ініціаторів і організаторів Вірменської Гельсінської групи, що займається порушеннями прав людини у Вірменській РСР.

1982 — був засуджений терміном на 4 роки з подальшою посиланням на 2 роки за звинуваченням в антирадянській агітації і пропаганді. Відбував покарання в таборі суворого режиму для політв’язнів у Мордовській АРСР сел. Барашево. У таборі брав участь у всіх голодуваннях і страйках, кілька разів був укладений в штрафний ізолятор. Заслання відбував у місті Миллерево Ростовської області.

У травні 1987 — в рамках горбачовських реформ був достроково звільнений із заслання.

1989 — організував і очолив роботу кафедри арменоведения Єреванській державної консерваторії.

1989 — організував і керував роботою Вірменської ліги прав людини, за допомогою якої у березні 1990 брав участь у черговій сесії комісії ООН з прав людини в Женеві, де виступав з доповіддю з карабахської проблеми.

1990 — був обраний депутатом верховної ради. Голова постійної комісії з прав людини і національних меншин. Член Конституційної комісії, а пізніше член комісії з помилування при президентові Вірменії. Член «АОД».

1995 — знову обраний депутатом парламенту. Член постійної комісії з питань науки, культури, освіти та молоді. Член «АОД».

14 червня 1995 — нагороджений медаллю Російської православної церкви Святого Благовірного князя Данила Московського «За труди во славу Святої церкви».

З вересня 1997 — член Конституційного суду Вірменії.

З 1991 — член верховного духовної ради Вірменської Апостольської церкви.

15 серпня 2003 — нагороджений орденом Вірменської Апостольської церкви «Святої Нерсес Шнорали».

Автор віршованого збірника, художніх перекладів, ряду монографій з проблем теоретичного літературознавства, права, богослов’я.