Петро Шванебах

Фотографія Петро Шванебах (photo Petr Shvanebah)

Petr Shvanebah

  • День народження: 21.01.1848 року
  • Вік: 60 років
  • Дата смерті: 15.09.1908 року
  • Громадянство: Росія

Біографія

У 1867 закінчив Імператорське училище правознавства. Служив по Міністерству юстиції, а потім по Міністерству фінансів. З 1891 — товариш керуючого Державним банком. З 1903 — товариш міністра землеробства та державних маєтностей. У 1905 був виконуючим обов’язки главноуправляющего землеустроєм і землеробством. В 1906-1907 — державний контролер. Правий член Державної Ради.

Серед його творів особливо виділяється книга про народному представництві, видана посмертно проф. Д. І. Піхно. Для Шванебаха державний лад не може бути складений з тієї чи іншої політичної теоретичною схемою. Він вважав, що народне представництво цілком сумісна з необмеженою Монархією, якщо представники не перетворюються на професійних політиканів, а представляють лише думки своїх виборців. Народне представництво має збиратися на короткі засідання тільки для законодавчого вирішення першочергово важливих проблем.

У той час, коли писалася ця книга, практично всі були впевнені, що «державне розподіл ще попереду», що сучасне державне будова Російської Імперії вимагає здійснення конституційного ладу. Перед державою постала проблема введення народного представництва в систему державного управління. Шванебах вважав, що «в політику, у справу державного розсуду, не можна безкарно переносити ту віру в спасительность певного догмата, якій підкоряється людина в області релігії. Політика — справа досвіду, не тільки допускає, але вимагає постійної перевірки критичного розуму, що спирається на реальні факти, а не веління теорії. То заброньоване credo, яка непроникне для заперечень інакомислячих, зводиться в політиці до трохи корінним положенням — до забезпечення батьківщині єдності, могутності і гідності; її громадянам — духовного, морального та матеріального благоденства. Шляхи до досягнення цієї вищої мети різні, в залежності від часу і від історичних доль даного народу». З цього міркування Шванебах виводив необхідність будувати державний лад тільки з традиційного укладу народу та його історичних особливостей.

Свою працю Шванебах не встиг закінчити з-за своєї кончини, і ми маємо лише самий початок його праці, де розглядається історія народного представництва у Франції і в Німеччині в порівнянні. Введення народного представництва у Франції, частково англійською зразкам призвело до знищення королівської влади і ослаблення держави, а в Німеччині народне представництво навпаки зміцнив королівську владу і створило Німецьку Імперію, давши їй ще більший народний характер. Це сталося із-за того, що у Франції демократичний принцип був покладений в основу при утворенні народного представництва і йому і служив, а в Німеччині, навпаки, народне представництво було побудовано за монархічного принципу і став помічником королівської влади і контролером уряду. У Франції народне представництво стало як руйнівник старовинних звичаїв, у Німеччині ж воно стало ще одним його захисником. Звідси і різняться результати, хоча, звичайно, абсолютизм німецької імператорської влади не дозволив позитивного результату стати настільки стабільним, як на те розраховували.