Олександр Момотенко

Фотографія Олександр Момотенко (photo Aleksander Momotenko)

Aleksander Momotenko

  • Місце народження: село Новий Буг, Україна
  • Дата смерті: 17.08.2012 року
  • Рік смерті: 2012
  • Громадянство: Україна

    Біографія

    Комсомолець. В 1937 році, як секретар робіткому ВЛКСМ був висунутий в депутати районної ради по Ульяновскому виборчому окрузі і обраний ним.

    Народився 15 січня 1915 року в бідняцькій родині села, яке потім стало районним центром та містом Новий Буг Миколаївської області. Українець.

    Батьки були селяни. Батько — Іван Олексійович Момотенко, мама — Парасковія Іванівна Цегельна. Коли померла мама, йому, старшому з дітей, виповнилося лише дев’ять років. Після років його батько одружився і в новій сім’ї народився ще один син Ваня.

    У 1931 році, закінчивши педагогічні курси, був направлений вчителем молодших класів у с. Калинівку Новобузького району.

    Комсомолець. В 1937 році, як секретар робіткому ВЛКСМ був висунутий вдепутаты районної ради з Ульяновскому виборчому окрузі і обраний ним.

    На початку 1939 року переїхав до Миколаєва. Працював заввідділом селянської молоді обкому комсомолу.

    У 1941 році, коли почалася Велика Вітчизняна війна, перший секретар обкому був покликаний в армію і на цю посаду був обраний Момотенко. З грудня 1941 року перебував у Червоній Армії і воював на фронтах Вітчизняної війни.

    У травні 1945 року повернувся з госпіталю після важкого поранення в своє рідне місто. Через деякий час почав працювати в обласному комітеті партії, спочатку інструктором у військовому відділі, потім заступником завідувача відділом.

    У 1951 році був обраний першим секретарем Центрального райкому партії, а у 1954 році — секретарем обкому Компартії України. 12 років працював головою обласного комітету народного контролю — до 1986 року.

    З 1987 року — голова Миколаївської обласної організації ветеранів України, р. Миколаїв.

    Похований Миколаєві на Мешковском кладовищі.

    Родина

    Дружина — Євдокія Андріївна, померла після важкої хвороби у 1998 році. Від шлюбу дочка — Любов Олександрівна.

    Нагороди

    Орден «Золота Зірка» Героя України (07.05.2005 — за мужність і самопожертву, виявлені в боротьбі з фашистськими загарбниками у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, видатний особистий внесок у розвиток ветеранського руху на Україні).

    Нагороджений радянськими орденами Вітчизняної війни 1 та 2 ступенів, Червоної Зірки, «Знак Пошани»; українськими орденами Богдана Хмельницького 3 ступеня, «За заслуги» 2 ступеня; медаль «За трудову доблесть».

    Почесна відзнака Президента України (10.1994).

    Почесна грамота Кабінету Міністрів України (05.2004).

    Почесний громадянин р. Новий Буг.