Мехмета Шеху

Фотографія Мехмета Шеху (photo Mehmet Shehu)

Mehmet Shehu

  • День народження: 10.01.1913 року
  • Вік: 68 років
  • Місце народження: Чоруш, Албанія
  • Дата смерті: 17.12.1981 року
  • Громадянство: Албанія

Біографія

Мехмета Шеху (алб. Mehmet Shehu; 10 січня 1913, р. Чоруш (Çorush) — 17 грудня 1981, Тирана) — діяч Албанської партії праці, прем’єр-міністр Албанії за диктатури Енвера Ходжі.

У 1930-х рр. навчався у військовому коледжі в Неаполі.

З 1937 по 1939 р. під час Громадянської війни в Іспанії воював у лавах іспанських інтернаціоналістів у Бригаді ім. Гарібальді. З 1939 по 1942 р. перебував у таборі для інтернованих у Франції.

З 1942 р. брав участь в албанській партизанському русі проти військ фашистської Італії, брав участь у діяльності Албанської комуністичної партії. У 1943 р. був обраний кандидатом у члени ЦК партії. З 1943 по 1944 був командиром 1-ї партизанської бригади. Після цього — командир дивізії Національно-визвольної армії Албанії. З 1944 по 1945 — член Антифашистського ради національного визволення (тимчасового уряду Албанії).

Під час війни заслужив репутацію суворого і безжального командира. За його ініціативою були страчені глави багатьох кланів в горах північної Албанії.

Після звільнення від окупації Албанії став заступником начальника генерального штабу, а після навчання в Москві — начальником генерального штабу. Пізніше дослужився до звання генерала армії.

У 1948 провів чистку проти «титовців», насамперед прихильників Кочі Дзодзе. Після цього став другою людиною в партії після Енвера Ходжі). З цього ж року — член ЦК, з 1948 по 1953 — секретар ЦК. З 24 червня 1953 — міністр оборони і закордонних справ (до нього ці посади займав сам Енвер Ходжа,поряд з посадою прем’єр-міністра, який він зберіг за собою).

З 1948 по 1954 — заступник Голови Ради міністрів і міністр внутрішніх справ. З 1954 по 1981 — Голова ради міністрів, з 1974 — також міністр національної оборони. З 1947 — депутат Народних зборів.

Шеху був не тільки найближчим другом і прихильником Ходжі, але і одним з авторів ізоляціоністської політики, ініціатором розриву з СРСР і зближення з Китаєм. На XXII з’їзді КПРС А. В. Мікоян процитував слова Шеху: «Хто не згоден з нашою керівною роллю, той отримає плювок в обличчя, удар в щелепу, а якщо треба — то й кулю в голову».

У 1981 р. між ним і диктатором Енвером Ходжейвозникли розбіжності. Було оголошено, що Шеху покінчив життя самогубством, оскільки був нібито розкрито його шпигунство на користь Югославії. Існує версія, що насправді Шеху був застрелений прямо на засіданні ЦК АПТ. У зв’язку з цим Ходжа навіть дописав додаткову голову (1982) у своїй програмній книзі «Титовцы», присвятивши її «справі Мехмета Шеху». Родичі Шеху були відправлені в ув’язнення і звільнено лише після падіння комуністичного режиму в 1991 р. Молодший син Шеху, Башким Шеху, присвятив життя пошукам могили батька і 19 листопада 2001 р. оголосив, що знайшов її.

У романі Ісмаїла Кадаре «Наступник» в літературній формі описується біографія Шеху.