Маріо Скарамелла

Фотографія Маріо Скарамелла (photo Mario Scaramella)

Mario Scaramella

  • День народження: 23.04.1970 року
  • Вік: 46 років
  • Громадянство: Італія

Біографія

Італієць, 1 листопада 2006 року зустрічався в Лондоні з Олександром Литвиненком, після чого той був госпіталізований з важким отруєнням. Колишній консультант парламентської комісії, що займалася розслідуванням діяльності радянських спецслужб в ході «холодної війни». За даними різних джерел, є професором Університету Неаполя, а також лектором і науковим співробітником ряду американських університетів. Є повідомлення про його зв’язки з ФСБ РФ.

Маріо Скарамелла відомий як колишній консультант парламентської комісії, що розслідувала діяльність радянських спецслужб в Італії в період «холодної війни». Цю комісію, очолювану Паоло Гуццанті (Paolo Guzzanti), сенатором від партії Forza Italia, називають «комісією Мітрохіна», оскільки вона займалася вивченням секретних документів, вивезених в 1990 році з СРСР колишнім майором КДБ Василем Мітрохіним.

У 2004 році Скарамелла став об’єктом збройного нападу; в той час він сприяв органам поліції, яким належало провести знесення незаконно збудованої вілли, належала нікому мафіозному босові.

На підставі відомостей, нібито отриманих з «архіву Мітрохіна», Скарамелла в березні 2005 року заявив в інтерв’ю британській газеті The Independent, що радянська підводний човен в 1970 році нібито встановила біля берегів Італії 20 тактичних ядерних торпед. Заяву було спростовано Міністерством оборони РФ і іноземними військовими експертами.

У зв’язку з роботою над архівом Мітрохіна Скарамелла нібито кілька разів відвідував центральне управління ФСБ у Москві на вулиці Луб’янка. В інтернеті, зокрема на сайті чеченських сепаратистів «Чеченпресс») публікувалися повідомлення про те, що Скарамелла нібито підтримував близькі і ділові» стосунки із заступником директора ФСБ Віктором Колмогоровим.

У числі осіб, які дали свідчення «комісії Мітрохіна», був колишній офіцер ФСБ Олександр Литвиненко. Посередником між комісією і перебіжчиком виступив Скарамелла, апредоставленная Литвиненко інформація головним чином стосувалася нібито існували в 1970-х роках зв’язків між радянськими спецслужбами та італійської терористичним угрупуванням «Червоні бригади».

1 листопада 2006 року Скарамелла зустрівся з Литвиненком в одному з лондонських ресторанів і передав колишньому контррозвіднику документ, що містив, за його словами, імена осіб, причетних до вбивства російської журналістки Анни Політковської. 11 листопада Литвиненко звернувся до лікарів зі скаргами на нездужання, був госпіталізований у важкому стані, і у нього діагностували отруєння високотоксичним отрутою. Хоча Литвиненко прямо не звинувачував Скарамеллу, з його слів випливало, що італієць, можливо, є отруйником.

20 листопада, зі слів одного з друзів Скарамелли стало відомо, що італієць побоюється за своє життя і змушений ховатися: Скарамелла, за його словами, не мав відношення до отруєння перебіжчика, який нібито був зроблений «козлом відпущення» і боявся переслідувань з боку «росіян і чеченців». Крім того, за словами члена Європарламенту Джерарда Баттена (Gerard Batten), Скарамелла в телефонній розмові повідомив про готовність співпрацювати з британськими правоохоронними органами, расследующими справа Литвиненка. 21 листопада Скарамелла провів у Римі прес-конференцію, на якій повідомив, що отримане їм електронний лист містив погрози на адресу його самого і Литвиненко: бажання обговорити ці загрози і послужило причиною їх лондонській зустрічі 1 листопада.

25 листопада, на наступний день після смерті Литвиненка, Скарамелла дав інтерв’ю газеті Corriere della Sera. Він висловив упевненість в тому, що смерть колишнього офіцера — справа рук Кремля. Причиною вбивства, за словами італійця, стала інформація, яку мав Литвиненко і яку він представив «комісії Мітрохіна». Скарамелла також дав зрозуміти, що його власне життя знаходиться в небезпеці. Голова комісії Мітрохіна» — сенатор Гуццанті — раніше дав інтерв’ю італійській пресі, в якому звинуватив у загибелі Литвиненка російські спецслужби.

28 листопада Скарамелла прибув до Лондона для дачі показань слідчим Скотленд-Ярду. Він зокрема заявив, що Литвиненко повідомив йому цікаві подробиці своєї роботи в ФСБ. За словами Скарамелли, Литвиненко в 2000 році нібито брав участь в операціях з нелегального переправлення радіоактивних матеріалів в країни Заходу для подальшого продажу. Один Литвиненко, голова Фонду громадянських свобод Олександр Гольдфарб назвав припущення такого роду «маренням», оскільки Литвиненко був звільнений з ФСБ в 1998 році, а в 2000 році вже втік за кордон. Колишній начальник Литвиненко в ФСБ Олександр Гусак заявив, що покійний по службі ніколи не мав відношення до розслідування фактів, пов’язаних з контрабандою радіоактивних матеріалів.

30 листопада адміністрація прем’єр-міністра Італії Романо Проді оголосила, що прем’єр має намір в судовому порядку переслідувати «авторів повідомлень, що ганьблять його честь як громадянина і його репутацію як представника влади у зв’язку з так званою справою Мітрохіна». Заява стала відповіддю на повідомлення про те, що Скарамелла з посиланням на Литвиненко повідомив Гуццанті про колишні зв’язки Проді з КДБ. У той же день повідомлення італійських ЗМІ стало відомо, що Скарамелла перебуває під слідством за звинуваченням у розголошенні державної таємниці та торгівлі зброєю в період співпраці з комісією Мітрохіна».

1 грудня проведене у Великобританії обстеження виявило в організмі Скарамелли сліди радіоактивного ізотопу полоній-210, яким раніше імовірно був отруєний Литвиненко. Однак симптомів променевої хвороби у Скарамелли виявлено не було, і через кілька днів він покинув лікарню.

24 грудня 2006 року Скарамелла прилетів в Неаполь і був заарештований італійськими властями. Йому пред’явили звинувачення в контрабанді зброї і наклеп.

Слід зазначити, що відомості про Скарамелле дещо суперечливі. Наприклад, у публікації The Sunday Times мова йшла про людину, якого Литвиненко «знав під ім’ям Маріо» а Sunday Telegraph взагалі писала про зустріч перебіжчика з «італійської журналісткою». ЗМІ називали Скарамеллу то журналістом, то експертом з діяльності спецслужб СРСР, то бізнесменом. Згідно з повідомленням британської газети The Times, Скарамелла називав себе «консультантом з безпеки» і стверджував, що він читає лекції і займається дослідженнями в ряді американських університетів. Згодом стало відомо, що Скарамелла — професор Університету Неаполя.