Марінус ван дер [Люббе]

Фотографія Марінус ван дер [Люббе] (photo Marinus van der Lubbe)

Marinus van der Lubbe

  • День народження: 13.01.1909 року
  • Вік: 24 роки
  • Місце народження: Лейден, Нідерланди
  • Дата смерті: 10.01.1934 року
  • Громадянство: Німеччина

Біографія

Голландський комуніст, звинувачений у підпалі Рейхстагу 27 лютого 1933 р.

Народився в Лейдені, працював каменярем. У 1925 р. вступив в голландську комуністичну партію. У 1926 р. після потрапляння цементу в очі майже осліп і залишився без роботи. Був психічно неврівноваженим, страждав слабоумством і піроманії. Брав участь у політичних страйках та організації робочого руху. На початку 1930-х рр., розчарувавшись в орієнтованих на Комінтерн комуністів, примикав до декількох невеликих ліворадикальних угруповань, предпочитавшим прямі дії. У 1933 р. вирушив до Німеччини, щоб якось боротися з прийшли до влади націонал-соціалістами.

За офіційною версією, в ніч з 26 на 27 лютого намагався підпалити кілька громадських будівель в Берліні. Після підпалу рейхстагу (27 лютого 1933 р.) ван дер [Люббе] був схоплений на місці злочину. Він зізнався арестовавшим його поліцейським у підпалі; сам він був в одній сорочці — піджак і пальто згоріли в залі засідань. На Лейпцігському процесі (у вересні-грудні 1933 р.) він відсторонено дивився, на запитання не відповідав, часом вигукуючи «ні, ні..». Крім нього обвинуваченими були один з керівників Німецької компартії голова фракції комуністів в Рейхстагу Ернст Торглер три болгарських комуніста, в тому числі майбутній генеральний секретар Комінтерну Георгій Димитров. Своїх «однодельцев» ван дер [Люббе] не видав, взявши всю провину на себе. Свої дії він мотивував протестом проти зростання впливу нацистів. Нацисти вважали його агентом Комінтерну, а комуністи — нацистським провокатором. Марінус ван дер [Люббе] був засуджений до смертної кари і страчений на гільйотині Лейпцігській в’язниці 10 січня 1934 року.

Влада використовували інцидент для введення надзвичайних заходів щодо запобігання можливого комуністичного путчу. Так звані «Декрети громадського порятунку» скасовували більшість конституційних свобод: свободу преси, зборів, недоторканність житла, особи, листування. В превентивному порядку було заарештовано 4,5 тис. членів комуністичної партії і демократичних організацій, що перебували в опозиції до влади. Згідно з Новим декретом, опублікованими 1 березня, «підбурювання до збройної боротьби проти держави» і «підбурювання до загального страйку» були злочинами.

У січні 2008 року ван дер [Люббе] був посмертно виправданий.

У 1980 р. одна з вулиць Лейдена була названа на честь Марінуса ван дер [Люббе].