Іван Тевосян

Фотографія Іван Тевосян (photo Ivan Tevosyan)

Ivan Tevosyan

  • День народження: 04.01.1902 року
  • Вік: 56 років
  • Місце народження: Шуша, Росія
  • Дата смерті: 30.03.1958 року
  • Громадянство: Росія

Біографія

Тевосян Іван Федорович (Тевадросович) – Народний комісар чорної металургії СРСР.

Іван Федорович (справжнє по батькові – Тевадросович) Тевосян народився 4 січня 1902 року (за старим стилем 22 грудня 1901 року) в місті Шуша Елисаветпольской губернії (нині територія Нагірного Карабаху). Вірменин, син кравця-кустаря. У 1906 році під час вірмено-азербайджанської різанини сім’я втекла з Шуші і оселилася в Баку.

Закінчив православну церковно-приходську школу в Баку, трирічну Торговельну школу там же. Після її закінчення працював у Волзько-Бакинському нафтовому суспільстві конторником, рахівником, помічником бухгалтера. Одночасно вечорами навчався екстерном у гімназії.

Був активним учасником революційних подій 1917 року. У липні 1918 року вступив в РКП(б). З кінця 1918 року до квітня 1920 року працював в бакинському большевистком підпілля, продовжуючи служити в Волзько-Бакинському нафтовому суспільстві. У березні 1919 року обраний членом підпільного міського комітету РКП(б), у серпні 1919 року — секретарем одного з районних підпільних комітетів в Баку. Зазнавав арешту і кілька місяців провів у в’язниці, був звільнений за недоведеністю провини. У квітні 1920 року брав участь у повстанні в Баку, скоординоване з початком наступу військ Червоної Армії.

Після відновлення радянської влади в Баку 28 квітня 1920 року Тевосян призначений відповідальним секретарем Міського районного комітету РКП(б), а також членом Центрального правління спілки працівників нафтової й металургійної промисловості Баку і членом Ботинского Ради професійних спілок.

У березні 1921 року, будучи делегатом Х з’їзду РКП(б), брав участь у придушенні Кронштадтського повстання. З 1921 по 1929 роки навчався в Московській гірничій академії на металургійному факультеті й був секретарем партійного бюро академії. В період навчання В академії Тевосян проходив виробничу практику на Таганрозькій металургійному заводі (робочий в мартенівського цеху, підручний вальцювальника трубопрокатного цеху); на Сталінському металургійному заводі в Донбасі (помічник змінного інженера мартенівського цеху); на заводі імені Дзержинського (Кам’янка, нині Дніпродзержинськ, інженером мартенівського цеху), на заводі «Електросталь Московської області (робочий на ливарної канаві, помічник майстра електросталеливарний цеху, майстер цеху). У 1929 -1930 роках перебував у відрядженні на металургійних заводах у Німеччині, Чехословаччини й Італії.

З листопада 1930 року — начальник електросталеплавильних цехів, а потім головний інженер заводу «Електросталь». З 1932 по 1937 роки Тевосян обирався членом Московського обласного комітету ВКП(б), з 1930 по 1934 – членом Центральної контрольної комісії ЦК ВПК(б), членом ЦВК СРСР в 1934 — 1937 р.

З серпня 1931 року В. Ф. Тевосян — керуючий тільки що створеного об’єднання «Спецсталь» (у складі металургійних заводів «Електросталь», «Серп і Молот», «Червоний Жовтень», «Дніпроспецсталь», Верх-Исетского і Надеждинського в Свердловській області, феросплавних Челябінського і Зестафонського). Об’єднання мало жорстку завдання значно підвищити виробництво феросплавів і спеціальних сталей. Ця задача була виконана.

У грудні 1936 року В. Ф. Тевосян призначений начальником Сьомого Головного управління (виробництво броні) Народного комісаріату важкої промисловості СРСР. У червні 1937 року був створений Народний комісаріат оборонної промисловості СРСР, в якому І. Ф. Тевосян призначений начальником Другого Головного управління (суднобудування), і одночасно – заступником і першим заступником Народного комісара оборонної промисловості СРСР. Вітчизняні і зарубіжні історики дають високу оцінку роботі суднобудівної галузі СРСР у передвоєнні роки. Тоді були введені в дію крейсер «Кіров», лідери есмінців «Москва» і «Мінськ», нові типи підводних човнів, есмінців, тральщиків, річкові моніторів, бойових катерів різних класів). Були побудовані нові великі суднобудівні заводи на Півночі і на Далекому Сході. У 1937 році була арештована сестра В. В. Тевосяна (померла у в’язниці під час слідства), сам він піддавався «оперативної розробки» та розглядів в комісії ЦК ВКП(б).

В січні 1939 року був створений Народний комісаріат суднобудівної промисловості СРСР і Тевосян призначається його першим наркомом. Ним проведена велика робота по створенню апарату наркомату, залучення до його роботи найбільших вчених (в наркоматі працювали відразу три академіка – А. Н. Крилов, Шиманський, Поздюнин). У 1939 році наркомат здав флоту 112 кораблів. Зусилля наркома могли б принести ще більший результат, але значні сили були кинуті на виконання рішення В. В. Сталіна з будівництва відразу двох нових типів лінійних кораблів і другого покоління легких крейсерів. При тому, що самі їхні проекти були видатним досягненням радянської кораблебудівної думки, самі ці кораблі не могли виконати покладених на них завдань на Балтиці і Чорному морі, для яких вони будувалися. На початку війни будівництво довелося припинити. Те ж відноситься і до добудови закупленого незавершеного німецького важкого крейсера «Лютцов».

У 1940 році І. Ф. Тевосян призначений Народним комісаром чорної металургії СРСР. Ця галузь до того часу була визнана провальною і перед Тевосяном була поставлена задача терміново виправити становище в ній. Він почав з реорганізації наркомату, введення першим в країні нової системи преміювання працівників та керівників, домігся постачання робітників наркомату за підвищеними нормами працівників оборонної промисловості. Для безперебійності металургійних підприємств на кожному з них створювалися запаси руди, коксу, вугілля, інших матеріалів. Нещадно каралися порушення технологічного процесу, запроваджено обов’язок кожного керівника перед призначенням на управлінську посаду не менше 2 років відпрацювати на виробничій посади. Виконаний комплекс інших заходів. У результаті В першому півріччі 1940 року Наркомат виконав план на 94,5%.

З початком Великої Вітчизняної війни І. Ф. Тевосян здійснив перебудову наркомату у відповідності з потребами військового часу, організував розробку плану евакуації підприємств. На початку війни ворог захопив території, де до війни вироблялося 2/3 загального обсягу чавуну, 58% сталі. Були втрачені найважливіші джерела сировини. Тевосян багато зробив для кардинального зростання виробництва металу на нових металургійних базах країни — Магнітогорському і Кузнецькому комбінатах. Терміново були модернізовані ряд старих уральських заводів. Були побудовані 10 доменних, 29 мартенівських, 16 дугових електричних печей, 15 прокатних станів. У підсумку в 1943 році радянська металургійна промисловість випередила Німеччину з виробництва сталі.

За виняткові заслуги перед державою в області організації виробництва якісної і високоякісного металу для всіх видів озброєння, танків, авіації і боєприпасів у важких умовах військового часу, указом Президії Верховної Ради СРСР від 30 вересня 1943 року Івану Федоровичу Тевосяну присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і Золотої медалі «Серп і молот».

Після війни І. Ф. Тевосян очолив роботу по відновленню зруйнованих підприємств чорної металургії південних районів країни. За складністю завдань ця робота не мала аналогів у світовій практиці. Але вона була виконана — у 1948 році в Донбасі був досягнутий довоєнний рівень виплавки сталі та виробництва прокату, а в 1949 — виплавки чавуну.

У 1946 році Наркомат чорної металургії перетворений в Міністерство чорної металургії СРСР і міністром призначено В. Ф. Тевосян. У липні 1948 року він очолив Міністерство металургійної промисловості СРСР, утворене у результаті об’єднання міністерств чорної і кольорової металургії.

У червні 1949 року Тевосян стає заступником голови Ради Міністрів СРСР, він очолює гігантський комплекс — чорна і кольорова металургія, вугільна і нафтова промисловість, геологія, суднобудування. Одночасно в грудні 1950 року він призначається міністром новоствореного Міністерства чорної металургії СРСР. З 16.10.1952 за 6.3.1952 був кандидатом у члени Президії ЦК КПРС.

У березні 1953 року була проведена реорганізація управління народним господарством СРСР, Тевосян був призначений Міністром металургійної промисловості СРСР (був ним до лютого 1954 року) і звільнений від обов’язків заступника Голови Ради Міністрів СРСР. Проте вже в грудні 1953 року Тевосян вдруге призначений заступником Голови Ради Міністрів СРСР. Тепер він керував чорної та кольорової металургією, нафтовою, газовою промисловістю і геологією, будівництвом металургійних, хімічних, нафтових та газових підприємств, професійно-технічною освітою. У цей період під його керівництвом були успішно вирішені завдання створення нових матеріалів для космічної техніки, радіоелектроніки та автоматики. Заслуги В. Ф. Тевосяна також у тому, що він довів доцільність розробки залізорудних родовищ Курської магнітної аномалії, форсував вивчення нафтоносних надр Прикаспію.

Видатні результати роботи І. Ф. Тевосяна на всіх доручених йому керівних постах пояснюються глибоким знанням металургійного виробництва, досвідом роботи на всіх посадах на виробництві від робітника до директора, постійним вивченням передового інших країн, а також його цілеспрямованістю і працездатністю.

У 1956 році І. Ф. Тевосян виступив проти запропонованого Н.С. Хрущовим територіального принципу управління народним господарством і запропонував застосувати в СРСР деякі передові методи управління промисловістю США. Відповіддю стали погромные висловлювання Н.С. Хрущова і його найближчих соратників на адресу видатного керівника промисловості.

У грудні 1956 року В. Ф. Тевосян звільнений від обов’язків заступника Голови Ради Міністрів СРСР і призначений Надзвичайним і Повноважним Послом СРСР в Японії. Але ця почесна посилання тривала недовго. У вересні 1957 року В. Ф. Тевосян тяжко захворів і вилетів до Москви на лікування. Помер 30 березня 1958 року. Похований біля Кремлівської стіни на Червоній площі в Москві.

Нагороджений п’ятьма орденами Леніна (в тому числі 1943, 1952), трьома орденами Трудового Червоного Прапора, медалями. Депутат Верховної Ради СРСР 1-5-го скликань (1937 – 1958).

Видатному державному діячеві поставлені пам’ятники в містах Шуша і Електросталь. Заводу «Електросталь» (місто Електросталь Московської області) присвоєно ім’я В. Ф. Тевосяна. Його ім’я носять вулиці в містах Електросталь, Єреван, Степанакерт, Дніпропетровськ, Магнітогорськ, Каменськ-Уральський. На будівлі заводоуправління «Електросталі» встановлена меморіальна дошка.