Іван Миронов

Фотографія Іван Миронов (photo Ivan Mironov)

Ivan Mironov

  • Рік народження: 1981
  • Вік: 34 роки
  • Місце народження: Москва, Росія
  • Громадянство: Росія

Біографія

Учасник національно-патріотичного руху, член виконкому «Конгресу російських громад». У 2006 році був звинувачений у причетності до замаху на главу РАО ЄЕС Анатолія Чубайса, в 2010 році виправданий.

Іван Борисович Миронов народився в 1981 році в Москві. Його батько, Борис Миронов — колишній голова Госкомпечати, глава «Націонал-державної партії» (НДПР), у жовтні 2004 року був оголошений у федеральний розшук за обвинуваченням у антисемітизмі. Мати Івана Миронова, Тетяна, в ЗМІ фігурувала як керівник виборчого штабу Володимира Квачкова — головного обвинуваченого у справі про замах на главу РАО «ЄЕС Росії» Анатолія Чубайса. Після школи Миронов поступив в Московський державний педагогічний університет (МДПУ), навчався на педагога історії для середньої школи, закінчив університет з відзнакою і вступив до аспірантури.

За деякими даними, у 2000-2001 роках Миронов проводив разом з батьком ритуальне спалення «жидівської порно-гейською» і «содомийской» літератури, допомагав йому на ранньому етапі у формуванні НДПР. У 2001 році Миронов працював журналістом газети «Завтра».

У 2002 році Миронов почав працювати в апараті Державної думи, де був секретарем ради Народно-патріотичного союзу Росії (НПСР). У цей же період Миронов брав участь у діяльності «Конгресу російських громад» (КРО), згодом був обраний до складу виконкому організації. За даними ряду електронних видань, в тому ж 2002 році Іван Миронов став помічником депутата Держдуми РФ від фракції КПРФ Сергія Глазьєва і працював у його штабі, коли той висував свою кандидатуру на виборах губернатора Красноярського краю.

На виборах 2003 року Миронов висувався кандидатом в депутати Держдуми по одному з регіональних списків блоку «Батьківщини», але в Думу не пройшов.

Восени 2004 року Миронов став помічником депутата від фракції «Батьківщина» Олени Мухіної.

У березні 2005 року Миронов був оголошений у федеральний розшук за звинуваченням у причетності до замаху на главу РАО «ЄЕС Росії» Чубайса. ЗМІ писали, що слідство в якості основної висунуло версію про змову на ідеологічному грунті. Оперативники припустили, що кістяк злочинної групи, до якої нібито входили син Квачкова Олександр Миронов, склали відставні військові. За версією слідства, Миронов забезпечував зв’язок між замовником злочину та організатором – Квачковым-старшим.

У травні 2005 року мати Миронова передала в редакцію газети «Комерсант» лист свого сина. У ньому Миронов-молодший заявив про свою непричетність до злочину і припустив, що замах було інсценовано самим Чубайсом з метою звинуватити в ньому «військових, лідерів націонал-патріотичного руху і ряд депутатів фракції «Батьківщина».

11 грудня 2006 року Іван Миронов був затриманий правоохоронними органами. Йому були пред’явлені звинувачення в замаху на главу РАО «ЄЕС Росії», однак на допиті Миронов свою провину не визнав. Одночасно з ним був затриманий і його батько, також перебував у розшуку і звинувачувався в антисемітських висловлюваннях під час виборів губернатора Новосибірської області. 13 грудня 2006 року Басманний суд Москви видав санкцію на арешт Івана Миронова, задовольнивши таким чином клопотання Генеральної прокуратури.

Справа Миронова було виділено в окреме провадження, так як він був заарештований значно пізніше решти учасників групи. Термін арешту йому періодично продовжували.

5 червня 2008 року суд присяжних, а 16 червня і Мосміськсуд винесли виправдувальний вирок Квачкову, Яшину і Найдьонову. Ім’я Миронова, яка не брала участі в допитах і очних ставках, на процесі не згадувалося. 6 червня 2008 року Мосміськсуд продовжив термін арешту Миронова ще на 3 місяці.

У серпні 2008 року Верховний суд РФ скасував виправдувальний вирок Квачкову, Яшину і Найдьонову і повернув справу на розгляд Мосміськсуду. Той, у свою чергу, продовжив термін утримання під вартою Миронова до листопада 2008 року. 13 жовтня справу про замах на Чубайса за рішенням Московського обласного суду було повернуто в Генеральну прокуратуру, а справа Миронова було об’єднано зі справами Квачкова, Найдьонова і Яшина.

На початку грудня того ж року Верховний суд звільнив Миронова з-під варти. У серпні 2009 року справа про замах на Чубайса було передано в суд для повторного розгляду. Повторні слухання завершилися в серпні 2010 року, коли колегія присяжних оголосила провину Квачкова, Яшина, Найдьонова і Миронова недоведеною. В наступному місяці суд офіційно виправдав всіх обвинувачених.