Ілля Яшин

Фотографія Ілля Яшин (photo Iliya Yashin)

Iliya Yashin

  • День народження: 29.06.1983 року
  • Вік: 33 роки
  • Місце народження: Москва, Росія
  • Громадянство: Росія

Біографія

Співголова загальноросійського «Молодіжного Яблука», член бюро Московського регіонального відділення РДП «Яблуко». У минулому — засновник та керівник молодіжного руху «Оборона». Оглядач «Нової газети», автор брошури «Вуличний протест».

Ілля Валерійович Яшин народився 29 червня 1983 року в Москві. В 2000 році вступив на політологічний факультет Міжнародного незалежного еколого-політологічного університету (МНЭПУ). У тому ж році став членом Російської демократичної партії «Яблуко».

У 2001 році Яшин очолив «Московське Молодіжне Яблуко», а в 2004 році був обраний членом бюро регіональної ради «дорослого» «Яблука».

У березні 2005 року Яшин зайняв посаду співголови внутрішньопартійного молодіжного об’єднання «Молодіжне Яблуко» і в тому ж році виступив ініціатором створення молодіжного коаліційної руху «Оборона» (у червні 2005 року увійшов до складу координаційної ради «Оборони»). Сам Яшин говорив, що початком створення «Оборони» стала акція під гаслом «Геть поліцейську самодержавство!», проведена «Молодіжним Яблуком» в серпні 2004 року, під час якої меморіальну дошку з портретом Юрія Андропова залили фарбою. «Оборону» Яшин очолював до січня 2006 року, вийшовши з неї разом з низкою інших «яблучників» після того, як його не обрали керівництво в організації (на чолі «Оборони» стали представники СПС).

У 2005 році «Російська газета» назвала «Молодіжне Яблуко» «самим активним рухом на правому фланзі», а Яшина – «одним з найпомітніших молодіжних лідерів».

У жовтні 2005 року в «Новій газеті» була опублікована стаття Яшина «Вони навіть сесію здають з потрохами. У вузах відродився інститут стукацтва». У публікації стверджувалося, що прокремлівський рух «Росія молода» було створено з ініціативи керівництва МГТУ імені Баумана з метою «інформувати учнів про зв’язки з опозиційними організаціями та з допомогою працівників ректорату пригнічувати антиурядову політичну активність в університеті». У грудні того ж року активісти руху «Росія молода» подали колективний позов про захист честі, гідності і ділової репутації до видання і автору статті. Однак у 2006 році суд відмовився задовольнити позов «Росії молодої», так як вона не змогла представити жодного доказу сущ

ествования своєї організації. У тому ж році Яшин став спочатку спеціальним кореспондентом пізніше — оглядачем «Нової газети».

У 2005 році Яшин захистив дипломну роботу на тему «Технології організації протесту в сучасній Росії». У січні 2006 року на основі диплома їм була написана брошура «Вуличний протест». За визнанням автора, вона була адресована в першу чергу його соратників, яким «сьогодні життєво необхідна така методичка». Ряд ЗМІ повідомляли, що брошура Яшина почала поширюватися відразу після видання, і бажання її придбати виявили представники таких молодіжних організацій, як «Так!» АКМ, «Лівий фронт», НБП, «Наші». Тоді ж книга з’явилася в магазинах Москви.

У грудні 2006 року Яшин балотувався від партії «Яблуко» в депутати Московської міської думи. Вибори програв. Однак у своїй статті про вибори Яшин зазначав, що на виборчих дільницях в гуртожитках МДУ та Нафтогазового університету він «впевнено переміг», хоча «особливої ролі це, правда, не зіграло — виборців у віці до 30 років проголосувало вкрай мало».

Яшин – учасник низки протестних акцій, привертали увагу преси. Частина з них закінчилася конфліктом з правоохоронними органами. Так, у листопаді 2006 року ЗМІ повідомляли, що він і лідер молодіжного руху «Так!» Марія Гайдар були оштрафовані замоскворецким судом за проведення несанкціонованої акції, під час якої вони з допомогою альпіністського спорядження спустилися з Великого Кам’яного моста і розгорнули плакат «Поверніть народу вибори, гади!». Яшин заявив, що за таке ж правопорушення його ровесники з НБП «отримали справжні кримінальні терміни». «Для мене очевидно, що рішення по нацболів приймалося не виходячи з закону та здорового глузду, а за політичним рішенням», — уклав він.

У квітні 2007 року Яшин взяв участь у вуличній акції «Іншої Росії» — московському «Марші незгодних». За повідомленнями преси, він разом з іншими лідерами опозиції був затриманий (Яшин і Марія Гайдар, піднявшись на парапет огорожі входу в метро, разв

ернули російський прапор і скандували «Росія без Путіна» і «Геть поліцейську державу»), але пізніше, скориставшись тим, що охороняв їх міліціонер відволікся, втік.

У серпні 2007 року стало відомо, що Яшин запропонував виключити з лав партії активістів, які співпрацювали з «Іншою Росією». На думку «Независимой газети», ця заява стала проявом того, що відбувалося на той момент «бродіння» в партії, яка перед парламентськими виборами «перейнялася чистотою рядів» і позбавленням від активістів-радикалів [20]. Однак, за даними ІА Власкор®ua, Яшин стверджував, ніби журналісти «НГ» перекрутили його слова і «мова йшла тільки про двох людей, які співпрацюють з ПДВ Касьянова» — заступника голови ульяновського відділення партії «Яблуко» Олександра Брагіні, а також голові нижегородського молодіжного «Яблука» В’ячеслава Лукіна. Брагін, у свою чергу, висловив думку про те, що в даному випадку «ініціатива виходить від Явлінського, але він воліє діяти «через молодь», тобто через Яшина». «Упевнений, що перед виборами влада просто поставила їм ультиматум і керівництво партії його прийняв», — підкреслив Брагін.

У вересні 2007 року, після того, як президент РФ Володимир Путін відправив у відставку уряд Михайла Фрадкова, Яшин і ще один лідер «Молодіжного Яблука» Олександр Шуршев здійснили символічне самоспалення біля стін московського Кремля (повідомлялося, що постраждалі були доставлені в Інститут Скліфосовського). В ході акції «яблучники» розгорнули на Софійській набережній розтяжку «Ніяких спадкоємців або гори в пеклі». Виступаючи перед журналістами, Яшин зазначив, що відставкою уряду Путін «почав процес неконституційною передачі влади своєму ‘спадкоємцю'». Він заявив, що проведеною акцією «Молодіжне Яблуко» висловлює протест «проти операції наступник» і вимагає, «щоб новий президент Росії був обраний на вільних і чесних виборах». У ході акції було розповсюджено і відкритий лист Яшина і Шуршева до глави держави. У ньому, зокрема, говорилося: «У вашому

віці люди починають замислюватися про вічне. Пам’ятайте, Володимир Володимирович, всі диктатори горять у пеклі. І їх там чимало».

Між тим у грудні 2007 року представниками чотирьох російських партій Медведєв був висунутий на посаду президента Росії, а чинний президент Путін підтримав це рішення. У березні 2008 року Медведєв був обраний президентом країни, а 7 травня того ж року відбулася церемонія його інавгурації. У тому ж місяці Путін був затверджений на посаді прем’єр-міністра РФ.

В кінці 2007 року Яшин заявив про намір балотуватися в лідери партії, після чого ЗМІ заговорили про «бунт» в «Яблуці» і появу внутрішньопартійної опозиції. Повідомлялося, що в основі передвиборної програми Яшина були покладені вимоги перейти до «колегіальному управління» «Яблуком» і рушити партію в бік об’єднання з іншими демократичними опозиційними силами.

У травні 2008 року деякі представники «яблучників», в тому числі Яшин і лідер петербурзького регіонального відділення Максим Резник, включилися в роботу Національної асамблеї — «альтернативного парламенту», скликаного за ініціативою «Іншої Росії». Голова партії Явлінський відреагував на це заявою, що участь у Національній асамблеї несумісне з членством в «Яблуці» і що співпраця з представниками «Іншої Росії» неприйнятно.

3 червня 2008 року на конференції петербурзького відділення партії Резник також був висунутий як кандидат на посаду голови «Яблука». Вибори лідера «Яблука» були намічені на 21-22 червня, коли повинен пройти партійний з’їзд. Однак 19 червня Яшин зняв свою кандидатуру на посаду голови партії на користь Рєзніка, заявивши, що йому «видається дуже важливим, щоб Резник набрав більше число голосів». Тоді ж стало відомо, що на з’їзді буде розглянуто питання про виключення з партії «Яблуко» близько 20 осіб, у тому числі Яшина і Рєзніка, за співпрацю з Національною асамблеєю опозиційних сил (раніше передбачалося, що він буде розглядатися партійними арбітражем).