Гіві Таргамадзе

Фотографія Гіві Таргамадзе (photo Givi Targamadze)

Givi Targamadze

  • День народження: 23.07.1968 року
  • Вік: 48 років
  • Громадянство: Грузія

Біографія

Голова комітету парламенту Грузії з оборони і безпеки, член партії «Єдиний національний рух». До цього працював журналістом. Згадувався в ЗМІ у зв’язку з низкою критичних висловлювань щодо російської політики на Кавказі.

Гіві Таргамадзе народився 23 липня 1968 року в Тбілісі. Закінчив факультет журналістики Тбіліського державного університету. У 1985-1991 роках працював санітаром на » швидкій допомозі і в лікарняному операційному блоці. У 1992-1993 роках був редактором відділу газети «The Georgian Times», у 1994-1995 роках — заступником головного редактора газети «Аргументи». У 1995-1996 роках працював у політичному відділі газети «Дилис Газети».

У 1997 році Таргамадзе став головним координатором програм журналістських розслідувань неурядової організації «Інститут свободи», в 2002 році увійшов до складу координаційної ради по боротьбі з корупцією при президентові Грузії Едуарда Шеварднадзе. У березні 2004 року був обраний депутатом парламенту Грузії від блоку «Національний рух

— демократи» нового президента Михайла Саакашвілі і спікера парламенту Ніно Бурджанадзе. У квітні 2004 року Таргамадзе став головою парламентського комітету з оборони і безпеки. У листопаді 2004 року вступив у партію Саакашвілі «Єдиний національний рух».

У 2004-2006 роках Таргамадзе зробив ряд критичних висловлювань щодо російської політики на Кавказі. Так, зокрема, він заявляв, що російські миротворці в зонах абхазького і південноосетинського конфліктів повинні бути оголошені поза законом, оскільки Росія є агресивною стороною в цих конфліктах. Крім того, Таргамадзе заявляв, що Росія після 2003 року стала «сміттєзвалищем для міжнародних криміналів втекли з Грузії», а ФСБ — «парасолькою і укриттям для цих злочинців». Серед л

іц, яким опікується ФСБ, Таргамадзе назвав розшукуваного Генеральною прокуратурою Грузії по лінії Інтерполу екс-шефа грузинської держбезпеки Ігоря Гіоргадзе і екс-главу Аджарії Аслана Абашидзе.

У листопаді 2005 року російське посольство в Грузії без пояснення причин відмовило Таргамадзе, включеного до складу делегації грузинського парламенту, що прямує до Санкт-Петербурга на засідання Парламентської асамблеї СНД, у видачі візи на в’їзд в Росію. У зв’язку з цим вся делегація грузинського парламенту бойкотувала роботу асамблеї. У свою чергу, в посольстві Росії в Грузії заявили, що російські візи були видані всієї делегації — і, хоча спочатку візової запит Таргамадзе був відхилений, після повторного розгляду запиту віза йому все ж була

видана.

17 квітня 2006 року в ефірі російського «Першого каналу» журналіст Михайло Леонтьєв оприлюднив записи телефонних розмов, нібито відбулися між Таргамадзе і невідомими особами. Згідно із записами, Таргамадзе, зокрема, обіцяв убити одного з лідерів білоруської опозиції Олександра Мілінкевича. Таргамадзе визнав звинувачення, що пролунали на його адресу, несерйозними і не заслуговують коментарів.

Під час операції грузинських збройних сил у Кодорській ущелині в липні 2006 року, Таргамадзе заявив, що протягом декількох років ущелині контролюються збройними кримінальними елементами, тому їх роззброєння і відновлення в Кодорі державного контролю є для грузинської влади пріоритетним завданням.

Таргамадзе одружений, виховує сина.