Георгій Бутм

Фотографія Георгій Бутм (photo George Butmi)

George Butmi

  • Громадянство: Росія

    Біографія

    Землевласник і підприємець, публіцист, фахівець з єврейським і фінансового питань, громадський діяч, активний учасник право-монархічного руху.

    Потомствений дворянин, виходець з Бессарабії, відставний підпоручик, землевласник Подільської і Бессарабської губ. На зламі століть отримав популярність як автор ряду праць з проблем фінансового господарства і золотої валюти. Виступав з доповідями у Вільному економічному товаристві, Петербурзької Академії Наук, на міжнародному землеробському Конгресі в Будапешті в 1896. Член Російського Зборів (PC). Стояв біля витоків Союзу Російського Народу (СРН), на одному з перших засідань на квартирі А. В. Дубровіна запропонував зв’язатися з Російської Монархічної партією (РМП), створеної та очолюваної Ст. А. Грингмутом, з яким Бутм-де-Кацман був знайомий особисто. (Пізніше у зв’язку з кончиною Грингмута він опублікував 30 сент. 1907 у «Петербурзьких відомостях» некролог, де виклав історію створення та діяльності РМП). Був обраний кандидатом у члени першого складу Головної Ради РНР. У 1906 співпрацював у головному органі РНР газеті «Русское знамя» за валютним та єврейського питань. У тому ж році він опублікував свої стали широко відомими антимасонські і антисіоністські роботи «Конституція і політична свобода», «Вороги роду людського», «Франкмасонство і державна зрада. Викривальні промови» та ін., присвятивши їх РНР. Бутм-де-Кацман виступав за збереження Самодержавства як споконвічного російського державного ладу. Але заперечував проти повернення до колишнього порядку речей, коли існувало фактично «не Самодержавство Царя, а самодержавство міністрів», коли «бюрократія створювала стіну між Царем і народом». Згідно з класичними ідеями слов’янофілів, він вважав, що державному ладі Росії бракує важливого елемента — Великого Земського Собору, який на відміну від Державної Думи буде складатися не з політиканів, не з крикливих іудеїв і таємничих масонів, які прагнуть захопити владу в свої руки», а з людей, «які бажають встановити міцний порядок на Русі, щоб потім спокійно повернутися до своїх господарських справах». Зовнішні вороги і внутрішні супостати отпрянут від Росії, стверджував Бутм, тільки тоді, коли «всі російські люди, великі й малі, згуртуються в стрункому порядку, ними ж вільно встановленому навколо Державного Господаря Землі Російської». Один з перших публікаторів «Протоколів Сіонських мудреців», які видав у 1905 р. у Петербурзі, Казані і Кишиневі (спільно з П. А. Крушеваном). Брав участь у роботах з’їздів та нарад представників правих організацій. На 4-му Всеросійському з’їзді Російських Людей в Москві 26 квіт. — 1 травня 1907 (Всеросійський з’їзд Об’єднаного Російського Народу) робив доповідь на тему «Практичний спосіб вирішення єврейського питання». Виступав також на Першому Всеросійському з’їзді правою друку, який проходив в рамках 4-го з’їзду. На Московський з’їзд (З’їзд Російських Людей в Москві 27 верес. — 4 жовт. 1909) надіслав доповідь «Про народногосподарському відродження Росії», в якому з тривогою звертав увагу на дивну особливість фінансової політики уряду: при перевищенні експорту над імпортом зростає зовнішня заборгованість держави, що загрожує обернутися фінансової кабали Росії. У постанові по доповіді Бутм-де-Кацмана з’їзд вирішив звернути увагу уряду на необхідність невідкладного перегляду існуючої грошової політики.

    З 1907 році він став займатися громадською діяльністю епізодично, з головою пішовши в господарські праці. В 1906 році були завершені розвідувальні роботи в Ткварчели, де ще в 1898 році він відкрив поклади кам’яного вугілля. У 1908 Бутм-де-Кацман заснував з рядом осіб акціонерне товариство «Ткварчельские кам’яновугільні копальні». Однак шляхом різних махінацій у нього були відібрані права на користь конкурентів. Почалася багаторічна тяганина, отнимавшая чимало часу, сил і коштів. Зрідка наїжджаючи до столиці, він виступав у пресі та з доповідями. Так в 1910 Бутм-де-Кацман прочитав 3 доповіді в PC «Блискучі фінанси і розорення Росії» (10 березня), «Про фінанси та грошової валюті» (19 березня) і «Золотий хрест» (9 квіт.). Бутм-де-Кацман був у числі засновників Православного Камчатського братства, яке організував Камчатський місіонер, майбутній митр. Кіровоградський і Миколаївський Нестор (Анісімов).

    У 1912 році він повернувся на час до активної громадської діяльності, був обраний членом Головної Палати Російського Народного Союзу ім. Михайла Архангела (РНСМА). У 1912-1913 Бутм-де-Кацман активно брав участь у діяльності Союзу. 25 січ. 1912 році він був обраний до складу комісії, яка склала відозву до руського народу, спрямоване на заспокоєння суспільства у зв’язку зі справою єп. Термогена (Долганова). 28 кві. включений до складу комісії для обговорення підготовленої членом Головної Па-лати Ю. С. Карцевим брошури в пам’ять 300-ле-річчя Дому Романових. Брав участь у роботах 5-го Всеросійського з’їзду Російських Людей в Санкт-Петербурзі 16-20 травня 1912, виступив з промовою, в якій говорив про кричуще неподобство, коли іноземні комерсанти в Росії відносно кредиту поставлені в умови значно вигідніші, ніж російські підприємці. 20 груд. 1912 Бутм брав участь у загальних зборах РНСМА, на якому обговорювалося рішення 5-го з’їзду про об’єднання всіх правих спілок. Зібрання обговорювало проекти В. П. Соколова (об’єднання в єдину організацію) і С. А. Володимерова (збереження самостійних організацій при посиленні координації дій). Бутм-де-Кацман висловлювався за максимально м’який варіант об’єднання, коли «праві організації, за доведення до відома уряду своїх побажань, в тих випадках, коли вважатимуть це за потрібне, доводять про своїх діях до відома единомышленных організацій, і від них залежить — прийняти постанови, винесені з приводу цих дій, до відома або до керівництва». Він був обраний членом комісії, створеної для прийняття остаточного рішення з цього питання. 23 груд. комісія приблизно в такому дусі і прийняла постанову. У жовт. 1913 в числі інших членів Головної Палати РНСМА підписав привітання цивільним позивачам на процесі у справі Бейліса Р. Р. Замысловскому і А. С. Шмакову. Саме за його пропозицією РНСМА випустило брошуру одного з експертів на процесі у справі Бейліса ксьондза В. Пранайтиса «Таємниця крові у євреїв», 1000 екз. якої були направлені в Київ під час процесу.

    У 1914-1917 Бутм-де-Кацман знову лише епізодично брав участь у право-монархічному русі. За пропозицією Н. Н. Тихановича-Савицького він погодився взяти участь у роботі Нижегородського наради (Всеросійське монархічне нараду в Нижньому Новгороді уповноважених правих організацій 26-29 листоп. 1915), проте з якихось причин не зміг прибути і прислав тільки свою доповідь. У к. 1916 — н. 1917 ряд видних діячів монархічного руху намагалися організувати з’їзд, на якому планували обрати авторитетний і впливовий єдиний Монархічний Рада. Бутм розглядався як один кандидатів до складу Ради. 1 червня 1917 його допитувала Надзвичайна слідча комісія Тимчасового уряду про участь у правих організаціях і правому русі. За деякими даними, був розстріляний в Кисловодську в 1919 році.