Франсішку Шав’єр Амарал

Фотографія Франсішку Шав'єр Амарал (photo Francisco Xavier Amaral)

Francisco Xavier Amaral

  • День народження: 03.12.1937 року
  • Вік: 74 року
  • Місце народження: Португальська Тимор, Індонезія
  • Дата смерті: 06.03.2012 року
  • Громадянство: Індонезія

Біографія

Державний діяч Східного Тімору, перший президент країни (1975) до вторгнення Індонезії.

Належав до народу мамбаи. Народився у сім’ї одного з тиморских вождів — Лиуриая (Liurais). Закінчив єзуїтську семінарії Святого Хосе в Макао, отримавши можливість стати священиком. Проте замість цього в 1963 р. він поступив на роботу в митницю Ділі. При цьому він стає одним із найбільш відомих політичних активістів та інтелектуалів Східного Тімору. У 1974 р. разом з Ніколау Лобату і Жозе Рамушем-Орта він заснував Революційний фронт за незалежність Східного Тимору (ФРЕТИЛИН). В якості глави цієї організації він був проголошений на заходи з нагоди оголошення незалежності Мозамбіку.8 листопада 1975 р. Амарал проголосив незалежність Східного Тимора від Португалії, і був приведений до присяги в якості президента країни. Проте вже через дев’ять днів, 7 грудня, після вторгнення індонезійських військ він був змушений ховатися в горах. У 1977 р. він подав у відставку з посади керівника партії через незгоду з її політикою у відношенні політики індонезійської окупації Східного Тімору. Після звинувачень з боку однопартійців у зраді внаслідок ведення переговорів з індонезійцями і фактично перебував у ролі полоненого.

У 1978 р. був захоплений окупаційними військами і перебував під домашнім арештом, проживаючи у командувача відділенням спецвійськ у Тиморі полковника Дадинга Калбуади, спочатку на Балі, а з 1983 р. — в Джакарті. Влада Індонезії періодично використовували Амарала в пропагандистських цілях, у 1979 р. його призначили номінальним віце-губернатором Східного Тімору. В 1993 р. він був включений до складу делегації, яку Індонезія сформувала для проведення переговорів щодо статусу Тимора в Кембриджі.

Після проголошення незалежності країни в 1999 р. політик повертається на батьківщину. Незважаючи на реабілітацію з боку ФРЕТИЛИН, в 2001 р. він створює власну консервативну партію — Тиморскую соціал-демократичну асоціацію, яка існувала з 1970 р., але була перейменована у ФРЕТИЛИН. Від асоціації він був обраний до парламенту країни, депутатом якого залишався до самої смерті. Висував свою кандидатуру на президентських виборах 2002 р., але отримав лише 17,3 % голосів виборців, у 2007 р. його підтримали 14,39 % виборців. Разом з іншими кандидатами-невдахами намагався оскаржити результати виборів у Верховному суді, однак безуспішно.

В квітні 2011 року на посаду голови соціал-демократичної асоціації замість нього був обраний Альберту ду Коста.