Емзар Квіциані

Фотографія Емзар Квіциані (photo Emzar Kviciani)

Emzar Kviciani

  • День народження: 25.04.1961 року
  • Вік: 55 років
  • Місце народження: с. Чхалта, Кодорською район Грузинська РСР, Грузія
  • Громадянство: Грузія

Біографія

Колишній державний уповноважений президента Грузії в Кодорській ущелині. Учасник грузино-абхазької війни 1992-93 років, командир воєнізованого загону «Монадире» («Мисливець»). В 2006 році заявив, що більше не підпорядковується центральному уряду Грузії. Офіційний Тбілісі розцінив цю заяву як заколот і ввів в Кодорську ущелину війська.

Емзар Бекмуразович Квіциані народився 25 квітня 1961 року в селищі Чхалта Кодорської району Грузинської РСР в сванской (народність, етнографічна група грузинів, проживає в Кодорській ущелині) сім’ї. Батько – Бекмурза Квіциані, мати – Маріам Гурчиани. У Квіциані є сестра Нора.

У 1988 році Квіциані закінчив економічний факультет Новосибірського сільгоспінституту. За іншою інформацією, Квіциані отримав вищу сільськогосподарську освіту у Волгограді. За даними ЗМІ, в радянський час Квіциані тричі притягувався до кримінальної відповідальності за хуліганство, крадіжки та за підозрою у вбивстві. Слідство по останній справі не було доведено до кінця з-за політичних потрясінь, пов’язаних з розпадом СРСР.

Під час грузино-абхазької війни 1992-93 років Квіциані створив і очолив загін «Монадире» («Мисливець»), який воював на боці Грузії проти Абхазії. На думку військових експертів, багато в чому завдяки Квіциані Кодорську ущелину, географічно входить в Абхазію, залишилося під юрисдикцією Тбілісі. Разом з тим ЗМІ відзначали, що в Кодорі влада Грузії визнали лише формально. Після 1993 року Кодорську ущелину перетворилося в неконтрольовану територію, де безроздільно панували польові командири, найвпливовішим з яких був Квіциані.

У 1997-2000 роках Квіциані був першим заступником державного уповноваженого президента Грузії в Кодорській ущелині, а в 2000 році сам став державним уповноваженим. За даними ЗМІ, вплив Квіциані в Кодорській ущелині в 90-ті роки було таке, що перші особи Грузії не приймали жодних рішень про Кодорі без його участі.

З 1998 року загін Квіциані «Монадире», охороняв грузино-абхазький кордон, офіційно був окремим батальйоном збройних сил Грузії, однак фактично підпорядковувався не грузинському міністру оборони, а особисто Квіциані.

За деякими даними, Квіциані користувався підтримкою Таріела Оніані, одного з найбільш авторитетних» грузинських «злодіїв у законі». У зв’язку з цим у ЗМІ було висловлено припущення, що Квіциані представляв в Кодорі більшою мірою Оніані, а не президента Грузії. При цьому сам Квіциані категорично відкидав свою близькість до Оніані.

З ім’ям Квіциані ЗМІ пов’язували викрадення в Кодорській ущелині співробітників місії ООН і високопоставлених грузинських чиновників у 1996-1999 роках. Всі вони були звільнені лише після втручання Квіциані. Проте у ряді ЗМІ з’явилася інформація, що Квіциані був причетний до організації викрадень.

Квіциані згадувався в ЗМІ в 2001 році у зв’язку з вторгненням в Кодорську ущелину чеченських бойовиків під керівництвом Руслана Гелаєва. За деякими даними, грузинський уряд хотіло використовувати Гелаєва, щоб повернути Абхазію до складу Грузії, проте з ряду причин не зміг здійснити цей план, і Квіциані було доручено вивести загін Гелаєва назад з Кодорі в Чечню.

У 2003 році під час «революції троянд» у Грузії Квіциані підтримав Едуарда Шеварднадзе, виступивши проти Михайла Саакашвілі та інших лідерів опозиції. У грудні 2004 Квицини був знятий з посади уповноваженого президента у Кодорській ущелині указом Саакашвілі.

У квітні 2005 року міністр оборони Грузії Іраклій Окруашвілі заявив, що загін Квіциані «Монадире» надмірно обтяжує бюджет грузинського військового відомства, і підписав розпорядження про його розформування, проте бійці загону зброї так і не склали.

23 липня 2006 року Квіциані заявив, що більше не підпорядковується центральному уряду Грузії. Приводом для цієї заяви стала діяльність членів грузинського уряду – керівників МВС і Міноборони Вано Мерабішвілі і Окруашвілі. За словами Квіциані, за їхнім наказом жителі Кодорі переслідувалися владою. У зв’язку з цим Квіциані зажадав відставки глав грузинських силових відомств, пригрозивши в іншому випадку вивести людей на вулиці Тбілісі і організувати збройний опір грузинським військовим безпосередньо в Кодоре. Офіційний Тбілісі розцінив це як заколот і 25 липня ввів в Кодорську ущелину війська.

Згідно з заявами грузинських властей, метою операції в Кодоре було відновлення законності і держконтролю в регіоні. Між тим деякі аналітики вважали, що справжньою метою кодорской операції було створення плацдарму для військових дій проти Абхазії.

26 липня в ЗМІ з’явилася інформація про те, що Квіциані був поранений при спробі прорватися через оточення грузинського спецназу, проте вже на наступний день Квіциані спростував цю інформацію.

29 липня міністр внутрішніх справ Грузії Мерабішвілі повідомив, що Квіциані покинув Кодорську ущелину і ховається на території Росії. У відповідь на це в посольстві РФ в Грузії заявили, що російська сторона не має відомостей про перебування на її території Квіциані.

30 липня Тбіліський суд виніс постанову про попереднє двомісячному укладенні сестри Квіциані – Нори. Її звинувачували у створенні незаконного збройного формування і незаконне придбання вогнепальної зброї. В ході судового процесу Нора Квіциані заявила, що вважає себе невинною.

Квіциані одружений на Тетнулде Ансиани, у нього двоє синів – Георгій і Иэсо.