Еммелін Панкхерст

Фотографія Еммелін Панкхерст (photo Emmeline Pankhurst)

Emmeline Pankhurst

  • День народження: 15.07.1858 року
  • Вік: 69 років
  • Місце народження: Мосс-Сайд, Манчестер
  • Дата смерті: 14.06.1928 року

Біографія

За зрівняння в правах з чоловіками жінки почали боротися – з точки зору історії в цілому – порівняно недавно; деякі воліли використовувати мирні методи, тоді як інші не соромилися вдаватися до відверто жорстким технікам. Серед найбільш радикальних британських суфражисток найбільш відома Еммелін Панкхерст.

Народилася і виросла Еммелін у Мосс-Сайд, Манчестер (Server Side, Manchester); батьки її були досить активними в політичному плані, і з рухом суфражисток Панкхерст познайомилася вже в 8 років. Еммелін готували звичайну долю матері і дружини, проте вона пішла своїм шляхом (хоча і дружиною, і матір’ю в подальшому стала).

Почалося все з вступу у Вищу нормальну школу в Парижі. У 1878-му Еммелін вийшла заміж за Річарда Панкхерста (Richard Pankhurst); чоловік був на 24 роки старший Еммелін і прославився своїми виступами на підтримку виборчого права для жінок. Протягом наступних 10 років у Річарда і Еммелін народилося 5 дітей. Чоловік побічно підтримував і ‘сторонні’ проекти Еммелін; з часом Панкхерст зуміла заснувати Лігу за виборчі права для жінок. Коли Ліга розпалася, Еммелін спробувала приєднатися до ле

виття Незалежної лейбористської партії, скориставшись хорошими відносинами з соціалістом Кейро Харді (Keir Hardie); на жаль, у членстві їй при першій спробі було відмовлено – причому саме через статі. Деякий час Еммелін Панкхерст співпрацювала з ‘Poor Law Guardian’; у ході роботи вона неодноразово особисто переконалася в тому, наскільки жорстокі умови праці підтримуються в манчестерських робітних будинках.

У 1898-му Річард Панкхерст помер; 5 років Еммелін заснувала Жіночої соціально-політичний союз – суфражистскую організацію, що спеціалізувалася на ‘справах, а не словах’. Ця група активно відокремлювалася (аж до протистояння) від інших політичних партій; репутацію собі суфражистки досить швидко здобули надзвичайно сумну – перш за все, зважаючи на загальну радикальності своїх дій. Члени Союзу нерідко б

або вікна, нападали на поліцейських і в цілому не цуралися досить агресивних тактик. Панкхерст, її дочки і інші представниці організації кілька разів потрапляли за ґрати, де зазвичай влаштовували голодування, вимагаючи поліпшення умов утримання. Коли на чолі Союзу стала старша дочка Еммелін Кристабель (Christabel Pankhurst), конфлікти з представниками влади почастішали; з часом однією з улюблених тактик суфражисток стали підпали. Проти Союзу виступали вже не тільки представники влади, але й діячі інших, менш радикальних організацій; виступали проти Союзу висловлювалися проти сімейства Панкхерст зокрема.

У 1913-му Союзу пішов цілий ряд найвизначніших його учасниць – у тому числі, дві дочки Еммелін, Адель і Сільвія. Трапився в сім’ї розкол залікувати в подальшому так і не вдалося.

Після поч

ала Першої світової Еммелін і Кристабель закликали суфражисток стримати запал і об’єднати сили з урядом для відображення німецької загрози; тепер Союз закликав жінок влаштовуватися на фабрики, а юних чоловіків заохочував на вступ в армію.

У 1918-му закон про виборчі права було змінено; право на голосування отримали чоловіки у віці від 21 року і жінки старше 30 років. Нерівність в повній мірі не пішло, однак прогрес не помітити було не можна. Панкхерст перетворила Союз в Жіночу партію, яка займалася просуванням рівності чоловіків і жінок у суспільному житті. Велику увагу – особливо в останні роки життя – Еммелін приділяла протистояння ‘більшовицької загрози’.

Померла Еммелін Панкхерст 14 червня 1928-го, всього за кілька тижнів до акта, повністю уравнявшего виборчі права чоловіків і жінок.