Еміліо Едуардо Массера

Фотографія Еміліо Едуардо Массера (photo Emilio Eduardo Massera)

Emilio Eduardo Massera

  • День народження: 19.10.1925 року
  • Вік: 85 років
  • Місце народження: Парана, Аргентина
  • Дата смерті: 08.11.2010 року
  • Громадянство: Аргентина

Біографія

Аргентинський військовий, один з лідерів заколоту 1976-го і, як з’ясувалося вже в 1981-му, активний член організації ‘P2 – Propaganda Due’, таємної масонської ложі, яка стоїть за італійською ‘стратегією напруженості’.

Народився Еміліо в 1925-му, в аргентинському містечку Парана (Parana). В Аргентинську військово-морську школу (Argentina’s Naval Military School) Массера вступив в 1942-м; у 1946-му він вже успішно закінчив навчання, отримавши чин курсанта військово-морського училища. Після повалення режиму Хуана Домінго Перона (Juan Domingo Perón) в 1955-му, Еміліо вступив до лав військово-морської розвідки (Naval Information Service). Взагалі, більшу частину своєї кар’єри Массера провів саме на флоті; послужити він встиг на різних посадах від командира тренувального судна ‘ARA Libertad’ до командувача морським флотом. У 1974-му Еміліо підвищили до адмірала; у його відання було передано весь аргентинський флот (більшу частину адміралів до цього моменту насильно відправили у відставку). Слід зазначити, що Массера став сами

м молодим адміралом за всю історію Аргентини.

З 1976-го по 1978-й адмірал Массера, разом з Хорхе Рафаелем Виделой (Jorge Rafael Videla) і Рамоном Орландо Агости (Orlando Ramón Agosti) стояв на чолі військової хунти, сместившей президента Исабеля Мартінез де Перона, і фактично контролювала всі сфери аргентинської життя. У вересні 1978-го Еміліо залишив пост командувача флотом і вийшов зі складу хунти. У 1981-му він перебрався в Бухарест, Румунія (Bucharest, Romania).

Диктаторський режим в Аргентині поліг у 1983-му; Массеру судили за порушення прав людини і засудили до довічного тюремного ув’язнення і позбавлення військового звання. 29-го грудня 1990-го, однак, Еміліо було даровано прощення – владою президента країни Карлоса Менемы (Carlos Menem). До 1998-го Массера залишався на

волі; потім колишнього адмірала знову заарештували, цього разу по справі про викрадання і придушенні особистості неповнолітніх. Крім того, Еміліо звинувачували в організації тортур, страт та укладення людей у нелегальні тюремні комплекси. Довелося Массере пояснити і свій зв’язок з Лисио Геллі (Licio Gelli), главою ‘Propaganda Due’; Еміліо ясно дав зрозуміти, що Геллі підтримував його і його режим у боротьбі з усіма можливими супротивниками і всіляко допомагав формувати міжнародний образ Аргентини.

У 2004-му у Массеры почалися серйозні проблеми з церебрально-васкулярної системою (судинами мозку); після розриву аневризми Еміліо доставили у військовий госпіталь Буенос-Айреса (Military Hospital of Buenos Aires). Лікування, на жаль, особливого ефекту не справила – 17-го березня 2005-го Массера був офіц

але визнаний неосудним. Останні роки життя аргентинський військовий злочинець провів під домашнім арештом в Буенос-Айресі.

Помер Еміліо Массера 8-го листопада 2010-го, у флотському госпіталі Буенос-Айреса (Hospital Naval of Buenos Aires); причиною смерті став крововилив у мозок. На момент смерті колишнього адмірала було 85 років.

За час своєї військової служби Еміліо отримав цілий ряд нагород від урядів Латинської Америки – його відмінну роботу відзначали в Чилі, Еквадорі, Бразилії, Парагваї, Болівії, Перу, Венесуелі, США, Тайвані, Колумбії, Кореї, Іспанії, Габоні, Гватемалі, Мексиці, Нікарагуа, Південній Африці та Уругваї. Массера значився почесним доктором наук Університету Джона Кеннеді (Universidad John F. Kennedy) і почесним професором Сальвадорі Університету (Universidad del Salvador).