Едвард Бенеш

Фотографія Едвард Бенеш (photo Eduard Benesh)

Eduard Benesh

  • День народження: 28.05.1884 року
  • Вік: 64 роки
  • Місце народження: Раковнік, Чехія
  • Дата смерті: 03.09.1948 року
  • Громадянство: Чехія

Біографія

Бенеш (Benes) Едуард (28.5.1884, Кожлани, Богемія -3.9.1948, Сезимово-Усті, Чехія), чехословацький державний діяч. Син заможного селянина. Навчався в Карловому університеті (Прага), потім у Сорбонні (Париж), закінчив юридичний факультет Діжонського університету (Франція).

Перед початком 1-ї світової війни був професором соціології в Празі. У 1915 році емігрував до Парижа, де в якості генерального секретаря став одним з керівників емігрантського Чехословацької національної ради (Париж). 26.9.1918 Рада оголосив себе Тимчасовим урядом Чехословаччини. З сент. 1918 по грудень. 1935 міністр закордонних справ, з сент. 1921 по окт. 1922 прем’єр-міністр Чехословаччини. У дек. 1935 обраний президентом країни. Один з творців Малої Антанти; в 1923-27 член Ради, у 1927— 38 голова Комітету безпеки Ліги Націй. У 1938 виступив проти прийняття військової допомоги від СРСР (побоюючись втрати Чехословаччиною незалежності). Після того, як під тиском західних держав 29.9.1938 були підписані Мюнхенські угоди, Б. в жовт. 1938 подав у відставку і виїхав до США. Читав лекції в Чиказькому університеті, професор. В 1939 очолив створений в Парижі Чехословацький національний комітет, на основі якого в 1940 р. у Лондоні створено уряд Чехословаччини в еміграції і Державна рада. Б. став президентом республіки у вигнанні. Розгорнув активну діяльність, намагаючись переконати Великобританію і Францію денонсувати Мюнхенські угоди (денонсовані в сер. 1942). У липні 1941 уряд Б. було офіційно визнано державами антигітлерівської коаліції як законний представник Чехословаччини. З числа чеських емігрантів за підтримки уряду Б. були сформовані окремі частини, що входили до складу британської армії. Хоча Б. не підтримував ідею проведення терактів і розвитку партизанського руху в Чехії (вважаючи, що це призведе лише до непотрібних жертв), він під тиском британських спецслужб був змушений санкціонувати замах на обергруппенфюрера СС Р. Гейдріха в Празі. У дек.1943 Б. підписав у Москві радянсько-чехословацький договір про дружбу, взаємодопомогу і післявоєнне співробітництво. Після визволення Чехословаччини Б. зайняв пост президента республіки (офіційно обраний 19.6.1946). Домігся згоди союзників на масову депортацію судетських німців до Німеччини. В февр. 1948 під тиском СРСР та прокомуністичних сил був змушений погодитися з запропонованим К. Готвальдом складом уряду і фактично втратив контроль над ситуацією в країні. 7.6.1948 подав у відставку. Автор мемуарів «Світова війна і наша революція» (1935), «Щоденники» (1947).