Едуар Балладюр

Фотографія Едуар Балладюр (photo Edouard Balladur)

Edouard Balladur

  • День народження: 02.05.1929 року
  • Вік: 87 років
  • Місце народження: Смірна, Франція
  • Громадянство: Франція

Біографія

Французький державний і політичний діяч вірменського походження. Прем’єр-міністр Франції, кандидат у президенти Франції.

Сім’я Балладюра відбувається западноармянских банкірів, які прийняли французьке громадянство.

Особисті характеристики

Балладюр досить спокійна і виважена людина. Зразковий сім’янин. Сам про себе він якось сказав: «О, ви будете розчаровані, шановні читачі. Я не зробив нічого цікавого, я не займаюся ні одним видом спорту, я ну зовсім не ходжу на коктейлі, а найбільше волію сидіти вдома і читати, читати і читати». В дитинстві був досить кволим дитиною, проте зумів подолати багато труднощів.

Освіта

Ліцей у Марселі

Школа політичних наук, Париж

Національна адміністративна школа, Париж

Політична кар’єра

Політична кар’єра почалася в 1963 році, коли Балладюр почав працювати в голлистском Об’єднання в підтримку республіки. До 1974 року головний секретар при президенті Франції Жоржі Помпіду. Став автором Гренельских угод, які поклали край легендарним заворушень 1968 року. У 1986-1988 був міністром фінансів в уряді Жака Ширака та його політичним союзником по партії «Об’єднання на підтримку республіки». Очолював останнім уряд при президенті республіки Франсуа Миттеране: обіймав посаду прем’єр-міністра Франції з 1993 по 1995 рік.

Економічні погляди Балладюра більш ліберальні, ніж погляди Ширака.

У 1995 висунув свою кандидатуру на виборах президента республіки, спочатку випереджав за популярністю Ширака, але в підсумку незначно поступився йому (не пройшов у другий тур). Суперництво між двома кандидатами від однієї партії загострило їх

відносини. Після перемоги у другому турі і інавгурації Ширака був замінений на Алена Жюппе. Склалася особлива фракція політиків, т. зв. балладюрианцы, ворожа і соціалістам, і Шираку; до неї примикав в той час, між іншим, і Ніколя Саркозі.

Балладюр, однак, не залишив велику політику. Він отримує мандат депутата національних Зборів від виборців за підсумками як позачергових парламентських виборів 1997 р, так і чергових — у 2002 р. У 1997-2002 рр. Балладюр очолює комісію закордонних справ нижньої палати Парламенту, входячи в групу Союзу за народний рух. Він висував свою кандидатуру на пост голови національних Зборів, але програв Жан-Луї Дебре.

Балладюр входив з 1995 по 2001 рік в Генеральний Рада Парижа. У 1998 році був членом регіональної ради Іль-де-Франс.

Голова Комітету з вивчення та внесення пропозицій по модернізації і відновлення рівноваги інститутів V Республіки

18 липня 2007 року Едуард Балладюр був призначений Президентом Республіки Ніколя Саркозі головою Комітету з вивчення та внесення пропозицій по модернізації і відновлення рівноваги інститутів V Республіки, отримав в пресі назву «Комітет Балладюра». 29 жовтня 2007 р. група експертів представила доповідь, в якому містилося 77 пропозицій щодо реформи інститутів влади V Республіки. На відміну від пропозицій Консультативного конституційного комітету на чолі з Ж. Веделем, заснованим Міттераном в 1993 р., ця праця не пропала марно, і ліг в основу конституційної реформи, яка відбулася 23 липня 2008 р. — саме

й масштабної з моменту заснування П’ятої Республіки 1958 р. Головним її підсумком стало істотне пом’якшення жорстких правил «рационализированного парламентаризму»: законопроекти будуть розглядатися Парламентом у редакції, затвердженій комісією, кількість яких збільшено з 6 до 8; встановлений мінімальний термін розгляду Парламентом текстів (6 тижнів у першій палаті, і 4 — у другий), законодавча компетенція Парламенту розширена (ст. 34 включені питання «свободи, плюралізму та незалежності засобів масової інформації), стаття 49-3“ може бути використана тільки у відношенні законів про державний бюджет і законів про фінансування соціального забезпечення, парламент Франції отримує можливість приймати резолюції, що носять рекомендаційний характер, і в той же час тепер його обов’язковому схваленню підлягають відправлення військових контингентів і продовження військових операцій на строк не більше чотирьох місяців і. т. д. Варто зазначити, що Комітет визнав обмеження двома термінів повноважень Глави держави „марним і передчасним“. Проте за наполяганням Н.Саркозі затверджений потім проект було включено правило про те, що ніхто не може здійснювати більш двох послідовних мандатів»,

Голова Комітету з реформування територіальних колективів

22 жовтня 2008 р. Едуарду Балладюру була доручена нова місія — очолити Комітет з реформування територіальних колективів, відповідального, як зазначив М.Саркозі, за «вивчення заходів, здатних спростити структуру територіальних колективів, зробити ясним розподіл по

лномочий між ними і дозволити зробити більш зрозумілим їх фінансування». Доповідь Комітету, озаглавлений «Діяти негайно», ліг на стіл Глави держави 1 березня 2009 р. Законопроект, що має на меті проведення масштабної реформи територіального устрою з часів запровадження «децентралізації» в управління країною, зокрема, передбачає заміну обранців Генеральних рад (департамент) і членів Регіональних рад (регіон) єдиною категорією «територіальних радників», був внесений до Парламенту 29 жовтня 2009 р. Як очікується, остаточний проект на основі рекомендацій Комітету Балладюра» буде затверджений Радою міністрів і внесено до Парламенту в середині вересня 2009 р.

Ідеї та проекти

Балладюр ще на початку 1990-их рухав проект створення союзу демократій. Потім в 1994 році він запропонував перетворити Європейський союз у трирівневу організацію з ядром з п’яти проинтеграционно налаштованих держав, другим колом з інших членів ЄС і третім колом з країн, що встали на шлях вступу до ЄС. В принципі на ділі за рівнем владних повноважень країни виявилися розподілені таким способом. В кінці 2007 року Балладюр опублікував книгу «До західного союзу Європи та США». За його задумом Європейський союз і США повинні об’єднатися в єдиний союз з постійним секретаріатом, зустрічі лідерів країн. Мета союзу — створення єдиного трансатлантичного ринку, реалізація спільної політики в сфері енергетики та безпеки.

Нагороди

Гранд-офіцер ордена Почесного легіону

Великий хрест Національного ордена Заслуг