Джеффрі Канада

Фотографія Джеффрі Канада (photo Geoffrey Canada)

Geoffrey Canada

  • День народження: 13.01.1952 року
  • Вік: 65 років
  • Місце народження: Нью-Йорк, США
  • Громадянство: США

Біографія

У 1990-му Канада очолив Центр в Гарлемі (Harlem), об’єктом інтересів якого була допомога дітям та їх батькам (Rheedlen Centers for Children and Families).

Джеффрі Канада (Geoffrey Canada) народився в 1952 році в Нью-Йорку (New York City). Незважаючи на те, що виростав він в досить суворому районі – Південному Бронксі (South Bronx), Джеффрі благополучно уникнув будь-яких проявів насильства і згодом навчався в Гарвардському Університеті (Harvard University). Втім, про життя в Бронксі Джеффрі знає багато; бандитські угруповання, бійки, випивка, наркотики, зброя — все це Канада бачив близько, живучи поряд, однак нічого не могло перешкодити йому вчитися. Так, після школи, коли багато його приятелі йшли второваною доріжкою прямо на вулиці і у в’язниці, Джеффрі домігся стипендії і незабаром вже вибрав своє покликання – виховання.

Повернувся до коріння Джеффрі вже дещо в іншій якості – в особі директора школи для проблемних дітей в Бостоні. Протягом 80-х років молодий педагог мав час і нагода усвідомити, що бідність носить не расовий, а класовий характер, а також те, що дітям з бідних сімей, незалежно від кольору шкіри, потрібна допомога. І ця допомога потрібна терміново.

У 1990-му Канада очолив Центр в Гарлемі (Harlem), об’єктом інтересів якого була допомога дітям та їх батькам (Rheedlen Centers for Children and Families). Втім,

до моменту призначення головою Центру, Канада потрудився в ньому протягом 7 років. За ці роки він став ініціатором багатьох проектів, спрямованих на роботу з педагогічно запущеними дітьми. До речі, одним з перших його починань на новому місці стала школа бойових мистецтв з виховним ухилом. Примітно, що Джеффрі, володар чорного поясу з тхеквондо, досі вчить хлопців постояти за себе, при цьому не тільки фізично, але і шляхом мирного улагодження конфліктів.

Отже, отримавши посаду директора Центру в 1990-му, Канада побачив перед собою справжню прірву проблем, дном якої була примітивна і настільки ж непереможна бідність. ‘Ми поставили собі за мету розірвати коло бідності, що охоплює покоління за поколінням. Мені радили сфокусуватися на якомусь окремому аспекті. Проте в Гарлемі, так і в багатьох інших місцях справи йдуть погано не в чомусь одному, а в усьому. Погані школи, погане здоров’я, разваливающееся житло, банди і безробіття. Ми вирішили зробити все можливе», — розповів Канада пізніше.

Отже, повністю усвідомлюючи масштабність свого задуму, Джеффрі Канада вирішив діяти. Йому і його команді належало працювати з тисячами, і

навіть з десятками тисяч дітей. При цьому працювати з ними потрібно було з самого народження і до закінчення коледжу.

Досконально вивчивши проблеми, в яких борсаються бідні родини, була реалізована пробна програма в декількох житлових блоках. Жителям були запропоновані ремонт квартир, економічна та педагогічна консультація, медичний пакет, освіта та гуртки для дітей, а, крім того, були усунені наркоторговці. Вони обходили будинок за будинком, двері за дверима, і заново вибудовували життя громади.

Досвід виявився успішним і був розширений. До 1997 році проект отримав назву ‘Дитяча зона Гарлема’ (Harlem children’s Zone) і поширився вже на 24 житлових блоку. До теперішнього часу ‘Дитяча зона’ охоплює 100 житлових блоків, в яких живе понад 10000 дітей. Річний бюджет організації на 2009 рік оцінювався в 40 млн. доларів. Примітно, що в 2005-му Канада пообіцяв звільнити сам себе, якщо за 5 років ‘його’ школи не стануть кращими в Гарлемі. Втім, жертва не знадобилася – середні показники успішності шкіл ‘Дитячої зони’ неухильно зростають.

Президент Барак Обама в ході передвиборної кампанії 2008 року високо оцінив проект «Дитяча зона Гарлема’, назвавши його ‘всеосяжної масової кампанією проти бідності, яка в буквальному сенсі слова рятує ціле покоління дітей в районі, де у них ніколи не було шансу’.

Перша книга Джеффрі Канади – ‘Fist Stick Knife Gun: A Personal History of Violence in America’ — вийшла в 1995 році, друга – ‘Reaching Up For Manhood: Transforming the Lives of Boys in America’ — 1998-м.

Джеффрі Канада є почесним доктором наук Bowdoin коледжу College, Tulane University і Колумбійського Університету (Columbia University). Крім того, він отримав нагороди ‘Heinz Award’ і ‘BET Awards’.

Незважаючи на те, що програму Джеффрі називають справжнім проривом, сам він упевнений, що не зробив нічого нового. Канада твердо і однозначно впевнений – життя дитини починається з її середовища, і саме середовище чинить найбільший вплив на особистість. А тому, почавши з виправлення саме середовища проживання, можна очікувати і результату.

‘Ми просто зробили те, про що всі писали. Я часто чую запитання: чому тут і там в цій країні є величезна кількість нещасливих дітей? Це провина дорослих. Саме ми отримуємо гроші і не забезпечуємо результат. Час відмовок закінчилося’, — вважає Джефрі Канада.