Дмитро Шепілов

Фотографія Дмитро Шепілов (photo Dmitriy Shepilov)

Dmitriy Shepilov

  • День народження: 05.11.1905 року
  • Вік: 89 років
  • Місце народження: Ашхабад, Туркменістан
  • Дата смерті: 18.08.1995 року
  • Громадянство: Росія

Біографія

Політичний діяч, учений-економіст, член-кореспондент АН СРСР (1953, позбавлений звання в 1962 році, відновлений у 1991).

У 1926 р. закінчив юридичний факультет Московського державного університету ім. М. В. Ломоносова. З 1926 р. в органах юстиції. З 1929 р. на науковій роботі. В 1931-1933 рр. навчався на агрономічному факультеті Інституту червоної професури. У 1933-1935 рр. працює в політвідділі одного з сибірських радгоспів. Звернув на себе увагу публікацією низки статей і був запрошений в Інститут економіки Академії наук СРСР. З 1935 р. в апараті ЦК ВКП(б) (Відділ науки). З 1938 р. — вчений секретар Інституту економіки АН СРСР.

У перші дні війни він пішов на фронт у складі московського ополчення», хоча мав бронь, як професор, і можливість поїхати в Казахстан директором Институтаэкономики. З 1941 р. по 1946 рік у Радянській Армії, генерал-майор (1945), 20 бойових нагород. У 1946-1947 рр. редактор газети «Правда». З 1947 р. в апараті ЦК ВКП(б): перший заст. нач. Управління пропаганди і агітації, зав. Відділу, інспектор.

У присутності Сталіна виступив з різкою критикою Т. Д. Лисенко. Сталін його не підтримав, однак залучив до роботи над підручником політекономії, що стало початком його кар’єри в ЦК партії.

У 1952-1956 головний редактор «Правди», у 1955-1957 секретар ЦК КПРС. У 1956-1957 міністр закордонних справ СРСР. У своєму виступі на ХХ з’їзді КПРС закликав до насильницької експорт соціалізму за межі СРСР. У той же час брав участь у підготовці доповіді Хрущова «Про культ особистості і його наслідки», однак підготовлений варіант доповіді був істотно змінений.

Коли Маленков, Молотов і Каганович у червні 1957 спробували змістити Хрущова на засіданні Президії ЦК КПРС, Шепілов, на подив Хрущова, який вважав Шепілова своїм ставлеником, підтримав спрямовану проти нього критику. В результаті поразки даної угруповання пішла на Пленумі ЦК КПРС народилася формулювання «антипартійну групу Молотова, Маленкова, Кагановича і примкнув до них Шепілова». Шепілов був звільнений від усіх партійних і державних посад. З 1957 р. директор, заст. директора Інституту економіки АН Киргизької РСР, з 1960 р. у Головному архівному управлінні при Радміні СРСР.

Так як кліше «і примкнув до них Шепілов» активно муссировалось в пресі, з’явився анекдот: «найдовша прізвище — Ипримкнувшийкнимшепилов»; коли горілку ділили на трьох, четвертий товариш по чарці прозывался «Шепиловым» і т. п. Завдяки цій фразі ім’я партійного функціонера дізналися мільйони радянських громадян. Власні спогади Шепілова полемічно заголовки «Непримкнувший»; вони різко критичні по відношенню до Хрущова.

Сам Шепілов, згідно спогадам, вважає справу сфабрикованою, Він був виключений з партії в 1962 році, відновлений в 1976 році, а в 1991 році, відновлений в Академії наук СРСР. З 1982 р. на пенсії.