Дмитро Медведєв

Dmitriy Medvedev

  • Дата смерті: 14.12.1954 року
  • Рік смерті: 1954
  • Громадянство: Росія

    Біографія

    Кадровий співробітник НКВД, майор держбезпеки, після переатестації — полковник.

    Дмитро народився 22 серпня 1898 року в місті Бежиця (нині район міста Брянськ) у родині робітника-сталелитейщика. Російська. Член ВКП(б) з 1920 року. З 1918 року в Червоній Армії. З 1920 року в органах ВЧК. З 1936 року у зовнішній розвідці. У 1938 році направлений працювати в систему Гулагу (начальником відділу в Норільтабу). В кінці 1939 року звільнений з органів НКВС.

    З 1941 року очолював партизанський загін, загін спеціального призначення.

    У 1942-1944 роках — командир партизанського загону спеціального призначення «Переможці», що діяв в центральній і західній Україні[1]. У його загоні діяли видатний боксер Н. Ф. Корольов і розвідник Н. В. Кузнєцов. Загін знищив ряд високопоставлених осіб окупаційного режиму (11 генералів і вищих державних чиновників), 31 військовий ешелон[1].

    Загін «Митя» під командуванням Д. Н. Медведєва став першим підрозділом, закинутих у тил німецьких військ на початку вересня 1941 року.

    У відставці з 1946 року у званні полковника. Займався літературною працею.

    Похований у Москві на Новодівичому кладовищі.

    Бібліографія

    «Це було під Рівне» (М.— Л., 1948), переробкою, і доп. вид. під назвою «Сильні духом» (М., 1951),

    «Загін йде на Захід» (Львів, 1948),

    «На берегах Південного Бугу» (М., 1957),

    У своїх книгах він розповів про героїчну боротьбу радянських людей в тилу німецько-фашистських військ.

    В честь Д. Н. Медведєва названа вулиця Бежицкого району р. Брянська (раніше р. Бежиця) на якій народився і виріс герой. На початку вулиці встановлено пам’ятник Д. Н. Медведєву і меморіальна дошка.