Давид Корнер

Фотографія Давид Корнер (photo David Korner)

David Korner

  • День народження: 19.10.1914 року
  • Вік: 61 рік
  • Дата смерті: 06.09.1976 року
  • Громадянство: Франція

Біографія

Румунський і французький троцькіст, профспілковий діяч і журналіст.

Давид Корнер (фр. David Korner, також відомий як Альберт Барта, фр. Albert Barta; народився 19 жовтня 1914 року — помер 6 вересня 1976 року) — румунський і французький троцькіст, профспілковий діяч і журналіст. Активний учасник французького робітничого руху в 1930-1960-ті роки.

Народився в Румунії в єврейській родині. У 1932-1933 роках був членом Румунської комуністичної партії[1][2]. У 1933 році разом Георге Георгіу-Дежем, Констанином Донче та іншими членами РКП, був засуджений Бухарестським судом за активну участь у страйку залізничників 1933 року, і засуджений до 18 місяців в’язниці[3].Під час навчання в Парижі в 1934 році Корнер приєднується до троцкистскому руху, і після повернення на батьківщину у квітні 1935 року створює Більшовицько-ленінську групу Румунії. Після початку громадянської війни в Іспанії і червневих страйки 1936 року у Франції, Корнер повертається в Париж, і стає членом Міжнародної робітничої партії[4].

Слідуючи раді Троцького його французьким прихильникам, Корнер вступає у Французьку секцію Робочого інтернаціоналу (СФІО). Коли на початку Другої Світової війни СФІО припинила існування, Корнер сформував Троцькістську групу, яка вважала практику інших троцькістських організацій щодо великих соціалістичних партій дрібнобуржуазною. У період нацистської окупації група діяла в підпіллі, а після війни відродилася як Союз комуністів (троцькістський)[5].

Група орієнтувалася на заводську роботу, а також регулярно випускала власні агітаційні матеріали, в яких виступала проти колоніальної політики Франції. Троцькістська група брала участь у страйку на «Рено» у 1947 році. Тоді група взаємодіяла з новоутвореним Демократичним профспілкою «Рено». Фактично відбулося злиття двох організацій. Однак когдапрофсоюз розвалився в 1949 році, це негативно позначилося і на групі, яка змогла ненадовго відродитися лише в 1950 році[6].

Коли 1956 році кілька колишніх членів Троцькістської групи почали видавати бюлетень «Голос робітників» («Voix Ouvrière»), Корнер не взяв у ньому участь. Хоча, в кінці 1964 року П’єр Дюбуа, лідер «Голоси робітників», ще пропонував йому приєднатися до роботи. Відносини між Корнером і лідерами «Голоси робітників» залишалися натягнутими, оскільки він, зокрема, вважав, що група несправедливо привласнила результати його діяльності і методи її роботи були невірні.