Павло Рягузов

Фотографія Павло Рягузов (photo Pavel Ryagyzov)

Pavel Ryagyzov

  • Рік народження: 1970
  • Вік: 45 років
  • Громадянство: Росія

Біографія

Співробітник УФСБ по Москві і Московській області, підполковник. Один з обвинувачених у справі про вбивство журналістки Анни Політковської.

Павло Рягузов народився в 1970 році (у 2007 році повідомлялося, що йому – 37 років). За даними ЗМІ, деякий час тому перебував у Чечні в тривалому відрядженні.

21 серпня 2007 року співробітник УФСБ по Москві і Московській області підполковник Рягузов був затриманий в одному з московських аеропортів (він повертався з сім’єю з відпустки), а 24 серпня Московський гарнізонний військовий суд видав санкцію на його арешт. Однак ім’я співробітника Управління ФСБ по Москві і Московській області Рягузова вперше прозвучало пізніше, 27 серпня, в повідомленні начальника управління власної безпеки ФСБ Олександра Купряжкина, який заявив, що прокуратура підозрює Рягузова «у вчиненні незаконних дій у справі Анни Політковської». Після того, як генпрокурор Росії Юрій Чайка заявив про розкриття вбивства журналістки, в пресі прізвище Рягузова стала згадуватися поряд з прізвищами ще десять фігурантів по «справі Політковської»: братів Джабраїла, Тамерлана і Ібрагіма Махмудових, Магомеда Дімельханова, Ахмеда Ісаєва, а також колишнього майора управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУВС Москви Сергія Хаджикурбанова, начальника відділення оперативно-пошукового управління ГУВС Москви майора Дмитра Лебедєва і троє його колишніх товаришів по службі — Олексія Беркіна, Олега Алімова та Дмитра Грачова (при цьому зазначалося, що Рягузов став єдиним з усіх, чиє прізвище прозвучала по офіційних каналах). Проте незабаром з’явилася інформація про те, що арешт Рягузова не має відношення до справи про вбивство Політковської.

Захист Рягузова оскаржила рішення Московського гарнізонного військового суду про арешт. 3 серпня 2007 року Московський окружний військовий суд прийшов до висновку про те, що рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту було прийнято з порушенням закону. Однак, як повідомляв захисник Рягузова пізніше, при скасуванні першого судового рішення Рягузов так і не був звільнений і продовжував утримуватися під вартою.

Однак 4 вересня 2007 року Московський гарнізонний військовий суд повторно видав санкцію на арешт підполковника Рягузова. Після цього адвокат Рягузова повідомив про те, що жодних звинувачень у справі Політковської його підзахисного не було пред’явлено, однак при цьому він звинувачувався в здирстві, викрадення людини, незаконне проникнення в житло і перевищенні посадових повноважень, тобто проходив по епізоду, що не мав відношення до справи Політковської. Повідомлялося, що 31 липня 2002 року офіцер нібито викрав і побив якогось громадянина Понікарова, насильно доставив його до того додому, де влаштував обшук, намагаючись знайти «паспорта Гусейнова».»Не виявивши паспортів, Рягузов кілька разів ударив Понікарова особою про косяки двері та стіни», — повідомляло слідство. Однак до пред’явлення офіційних звинувачень тоді не дійшло: у серпні 2002 року заступник військового прокурора Хімкинського гарнізону відмовився порушувати справу, не угледівши в діях Рягузова складу злочину. Адвокати Рягузова заявили про намір оскаржити рішення суду в конституційному порядку. В заяві захисту зазначалося, що Рягузов свою провину не визнає, «оскільки діяв у межах правового поля». Адвокати звертали увагу на те, що дії Рягузова до цього неодноразово перевірялися і «були визнані законними двома незалежними у своєму рішенні посадовими особами різних прокуратур».

11 вересня 2007 року Московський окружний військовий суд повторно скасував рішення про арешт Рягузова а на наступний день (за іншими даними – 11 вересня) Московський гарнізонний військовий суд в третій раз санкціонував арешт Рягузова. На засіданні суду представник Генпрокуратури повідомив, що у вересні 2006 року Рягузов, «використовуючи свої службові можливості», нібито дізнався домашня адреса Політковської і незаконно передав його арештованому в той же день підприємцю Шамілю Бураєву. Близькі до слідства джерела «Комерсанта» відзначали, що на Рягузова вдалося вийти за телефонних дзвінків: Рягузова попросили «пробити» журналістку по службовій базі даних, що той залишив доказ: увійшов в базу не тільки під власним ім’ям, але і з введенням відповідного службового пароля. А того, хто був зацікавлений у цих даних, виявили по дзвінках з мобільного телефону. За словами співробітників ФСБ, на яких посилається видання, Рягузова використовували втемну, інакше користуватися базою даних він би просто не став.

Сам Бураєв в інтерв’ю кореспонденту «Комерсанта» заявив, що дійсно знає Рягузова і що познайомився з ним під час чеченської війни. Однак Бураевутверждал, що з проханням знайти адресу Політковської він до Рягузову не звертався.

У червні 2008 року слідчі дії у справі про вбивство Політковської були завершені. Звинувачення у вбивстві журналістки було пред’явлено Хаджикурбанову, Джабраїлу та Ібрагіму Махмудовим. Бураєв був випущений на свободу, тоді ж справу відносно нього було припинено «за відсутністю злочинних дій». Рягузов ж весь цей час залишався під вартою. У тому ж місяці «Комерсант» привів слова адвоката Рягузова Валерія Чернікова про те, що його підзахисному взагалі не пред’являлося обвинувачення у зв’язку зі справою про вбивство Політковської, а його арешт був проведений за заявою Понікарова.

22 вересня 2008 року Слідчий комітет при прокуратурі (СКП) направив в Генпрокуратуру обвинувальний висновок у справі про вбивство Політковської. Згідно йому, Рягузову були пред’явлені звинувачення в перевищенні посадових повноважень і здирництві.

У жовтні того ж року стало відомо, що справу про вбивство Політковської буде розглядатися в Московському окружному військовому суді з участю колегії присяжних. Спочатку планувалося, що засідання суду буде проходити у відкритому режимі, однак після того, як присяжні відмовилися вийти в зал суду із-за присутності в ньому представників преси, слухання перевели в закритий режим. У тому ж місяці суд постановив, що розгляд справи буде проходити у відкритому режимі — на відкритому судовому процесі наполягали як близькі Політковської, так і обвинувачені.