Юрій Платонов

Фотографія Юрій Платонов (photo Yuri Platonov)

Yuri Platonov

  • День народження: 04.09.1929 року
  • Вік: 87 років
  • Місце народження: Москва, Росія
  • Громадянство: Росія

Біографія

За видатні творчі досягнення академіку Платонову присвоєно Почесне звання Народного архітектора СРСР та Заслуженого архітектора УРСР

Народився 4 вересня 1929 року в місті Москві. Батько — Павло Платонов (1902 — 1968 рр..). Мати — Цурюпа Естер (1911 — 1987 рр..). Дочка — Марія (04.02.1956 — 25.05.1983 — загинула). Закінчив у 1953 році Московський архітектурний інститут. З 1953 року по теперішній час працює в ГипроНИИ Академії наук СРСР (б. Академпроект). Обіймав посади архітектора, головного архітектора, директора. З 1991 року є творчим і науковим керівником інституту. Професор Московського Архітектурного інституту (1973 р. — наст. час). Перший Секретар Правління Спілки архітекторів СРСР (1987 — 1992 рр..). Віце-президент Московського відділення Міжнародної Академії архітектури (1991 р. — з наст. час).

З 1992 року є головним архітектором Російської академії наук. Ю. П. Платонов є академіком Міжнародної Академії архітектури і віце-президентом Московського відділення, дійсним членом Російської Академії архітектури і будівельних наук, членом-кореспондентом Російської Академії мистецтв, членом Спілки архітекторів Росії, академіком Академії Творчості (р. Москва), членом Міжнародної Академії «Континант», Почесним членом Вищої Ради Колегії іспанських архітекторів, членом Американського інституту архітекторів, іноземним членом Французької Академії архітектури та ряду інших організацій.

Автор численних творчих робіт, серед яких виділяються: Комплекс наукового центру ВАСГНІЛ під Новосибірськом; Науковий центр біологічних досліджень (р. Пущино); Інститут біоорганічної хімії (р. Москва); Палеонтологічний музей (р. Москва); Комплекс нової будівлі Російської Академії наук (р. Москва); Проект комплексної реконструкції площі Гагаріна і прилеглих до неї територій (р. Москва); Проект Грецького ділового і культурного Центру на Кримській площі (р. Москва). Опублікував цілий ряд статей і наукових робіт: «Виробництво не може йти попереду науки» — журнал «Наука і життя», N11, 1987 р.; «Архітектурні рішення об’єктів науки. Історія, проблеми, перспективи» — Збірник, вид. «Наука»(19 п. л.); «Просторова організація науково-дослідних комплексів» (Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури); «Науковий центр «Модель розвитку» — вид. «Наука» та інші.

За видатні творчі досягнення академіку Платонову присвоєно Почесне звання Народного архітектора СРСР та Заслуженого архітектора УРСР. Він нагороджений Орденом Трудового Червоного Прапора, Орденом «Знак Пошани», Срібною медаллю Академії Мистецтв СРСР, а також удостоєний Державної премії СРСР, Премії Ради Міністрів СРСР, Державної премії Російської Федерації. Життя і творчу роботу вважає своїм головним захопленням.

Живе і працює р. в Москві.