Джакомо Кваренгі

Фотографія Джакомо Кваренгі (photo Giacomo Quarenghi)

Giacomo Quarenghi

  • День народження: 20.09.1744 року
  • Вік: 72 роки
  • Місце народження: провінція Бергамо, Італія
  • Дата смерті: 18.02.1817 року
  • Громадянство: Італія
  • Оригінальне ім’я: Джакомо Антоніо Доменіко Кваренгі
  • Original name: Giacomo Antonio Domenico Quarenghi

Біографія

За проектами Джакомо Кваренгі, імовірно, побудовані палацові комплекси князів Голіциних в с. Зубрилове, нині Тамалинского району, і князя Куракіна в с. Куракине, нині Сердобского району.

Кварнеги народився в селищі Рота Фуорі (провінція Бергамо, Італія) 20 вересня 1744 в аристократичній родині. Вчився живопису й архітектурі в Бергамо і Римі; глибоко вивчив античне зодчество і спадщина А.с Палладіо. Найбільш значною з робіт, виконаних Кваренгі на батьківщині, було оновлення церкви Санта-Сколастика в Субиако поблизу Риму (1770-1773), перетвореної зсередини в один з перших в Італії храмів неокласичного типу.

Коли йому запропонували вступити на службу

в Росію, Кваренгі погодився майже відразу. У січні 1780 року архітектор приїхав до Москви. По своєму службовому становищу «архітектора двору її величності» Кваренгі був зобов’язаний виконувати в першу чергу замовлення Катерини II.

Джакомо Кваренгі — автор будівель Академії наук, Асигнаційного банку, Ермітажного театру, Обухівської б-ци, Катерининського і Смольного інститутів, Кінногвардійського манежу в Санкт-Петербурзі, а також палацових заміських будівель – Англійської палацу в Петергофі і Олександрівського палацу в Царському Селі. Майстер закріпив у російському зодчестві канони класицизму, вже складалися до того часу, але ще не отримали містобудівного розмаху.

За проектами Джакомо Кваренгі, імовірно, побудовані палацові комплекси князів Голіциних в с. Зубрилове, нині Тамалинского району, і князя Куракіна в с. Куракине, нині Сердобского району.

Кваренгі працював за трьох російських імператорів. У 1814 році Дж. Кваренгі отримав російське спадкове дворянство і орден св. Володимира 1-го ступеня. Помер у Санкт-Петербурзі. У 1967 році його прах перенесено з Волковського кладовища в некрополь Олександро-Невської лаври, навпроти будівлі колишнього Асигнаційного банку на Садовій вулиці в Санкт-Петербурзі встановлений бюст архітектора.

Джерело: «Пензенська енциклопедія» / Гл. ред. К. Д. Вишневський.

— Пенза: Міністерство культури Пензенської області, М.:

Велика Російська енциклопедія.