Альберто Кавос

Фотографія Альберто Кавос (photo Alberto Cavos)

Alberto Cavos

  • День народження: 12.12.1800 року
  • Вік: 62 роки
  • Місце народження: Санкт-Петербург, Росія
  • Дата смерті: 22.05.1863 року
  • Громадянство: Росія
  • Оригінальне ім’я: Альберто Катеринович Кавос
  • Original name: Alberto Katerinovich Cavos

Біографія

Московський та санкт-петербурзький Великі театри, Маріїнський театр, цілий ряд санкт-петербурзьких будівель – всьому цьому Росія була зобов’язана архітектурним талантам однієї конкретної людини. Народжений у Росії нащадок італійців, Альберто Кавос став одним з найбільш видатних архітекторів Росії і Європи.

Російсько-італійський архітектор, найбільше відомий своїми театрами; крім іншого, побудував Маріїнський театр в Санкт-Петербурзі і Великий театр у Москві.

Народився Альберто Кавос в Санкт-Петербурзі, в родині венеціанського композитора Катерино Кавоса (Catterino Cavos) і його дружини Камілли (Camilla Baglioni). Батьки Альберто осіли в Росії ще в 1798-му, після краху Венеціанської республіки. Освіта Кавос отримав в стінах Університету Падуї (University of Padua); пізніше він повернувся в Росію, де деякий час відпрацьовував отримані навички на практиці в стінах майстерні Карло Россі (Carlo Rossi).

У 1826-му Кавос отримав перше замовлення – йому доручено перебудувати будинок санкт-петербурзького Великого (Кам’яного) театру. Театр цей був побудований ще в 1770-му Антоніо Рінальді (Antonio Rinaldi); на жаль, у 1811-му вогонь практично знищив будівлю. Проект відновлення був запущений майже відразу,проте смерть керівника проекту істотно уповільнила роботи.

Кавос витратив на будівлю більше 10 років; 1836-м оновлений театр відкрився для публіки. Деякий час будівля була головним оперним театром Санкт-Петербурга; на жаль, опера як така при дворі особливою популярністю не користувалася. У 1846-му центром російського оперного мистецтва став московський Великий театр; втім, і санкт-петербурзькому його побратиму застосування знайшлося – деякий час тут базувався балет Маріуса Петипы (Marius Petipa). У 1886-му будівлю було перетворено в консерваторію.

У період з 1847-го по 1848-й Кавос керував будівництвом Кінного цирку на Театральній площі. Цирк відкрився 20 січня 1849-го; незабаром саме тут влаштувалися повернулися з Москви оперні виконавці. 26 січня 1859-го будівлю цирку згоріло; Олександр II доручив Кавосу нову перебудову, зазначивши при цьому, що архітектору слід перетворити цирк, в театр, зберігши при цьому його зовнішній вигляд. Кавос виконав завдання, залишивши фасад в колишньому вигляді і практично повністю переробивши інтер’єр. Новий театр відкрився в жовтні 1860-го; названий він був на честь імператриці Марії Олександрівни — Імператорським Маріїнським. Практично відразу ж новий театр став серцем міської оперної життя.

11 березня 1853-го московський Великий театр був знищений – знову-таки, пожежею; від будівлі залишилася лише зовнішня стіна. Кавос зумів роздобути контракт на перебудову театру; надалі він суттєво доопрацював оригінальний план Осипа Бове. Саме Альберто Кавос надав Великому театру той вигляд, який будівля зберігало аж до відходу на реставрацію у 2005-м. Незважаючи на тяжке стан державної економіки – Кримська війна неабияк попсувала скарбницю – роботи йшли повним ходом; після смерті Миколи I роботи було вирішено прискорити, щоб успетьк коронації наступника. Театр відкрився 20 серпня 1856-го; перлиною його став новий глядацький зал на 2150 осіб. Критики в один голос відзначали, що акустичні характеристики нового театру вище всяких похвал; перебували у проекту Кавоса, втім, і критики – так, не особливо міцний фундамент до кінця 20-го століття довелося майже повністю замінити.

У 1859-му Альберто Кавос закінчив перебудову санкт-петербурзького Михайлівського театру. Останнім проектом Альберто повинна була стати Паризька опера; відомо, що розробки Кавоса схвалив сам Наполеон III (Napoleon III). Після смерті архітектора проект, зрозуміло, головного виконавця змінив.

Альберто Кавос був двічі одружений; у першому шлюбі у нього було четверо дітей, у другому – троє. Першого шлюбу поклала край смерть дружини Кавоса від туберкульозу, другий неабияк потерпав від подружніх зрад – Альберто регулярно заводив романи на стороні.