Тимофій Федоров

Фотографія Тимофій Федоров (photo Timofey Fedorov)

Timofey Fedorov

  • День народження: 18.02.1969 року
  • Вік: 47 років
  • Громадянство: Росія
  • Оригінальне ім’я: Дмитро Чопенко
  • Original name: Dmitriy Chopenko

Біографія

Заслужений артист Росії.

Лауреат Призу за кращий акторський дебют на КФ «Сузір’я» (1995, за фільм «Залізна завіса»).

Початок

Тимофій Федоров (справжнє ім’я — Дмитро Чопенко) народився і виріс у Харкові. Хлопчик примудрявся успішно поєднувати заняття в загальноосвітній школі (яку він, до речі, закінчив з медаллю) із заняттями в музичній та спортивній школах. Так що освіту він отримав різнобічну.

Після закінчення школи юнак поступив в Харківський театральний інститут (майстерня Е. Лисенко). З другого курсу почав працювати у Харківському державному академічному театрі імені А. С. Пушкіна.

Як-то раз у Харків приїхав режисер Тумаєвої, підбирає акторів для свого фільму «Педагогічна поема». Він звернув увагу на перспективного актора і затвердив його на одну з головних ролей. Втім, знятися в тій картині Тимофія Федорову не вдалося, оскільки роботу над «Педагогічною поемою» незабаром згорнули. Але немає лиха без добра – його фото потрапили на «Мосфільм», і це зіграло свою роль надалі…

Кіно і ялинки

Через деякий час Тимофій Федоров (тоді все ще Дмитро Чопенко) був запрошений режисером Євгеном Євтушенко в його картину «Похорон Сталіна». Виклик прийшов якраз тоді, коли актор був зайнятий у дитячих новорічних казках. Вийшло як в анекдоті: «Радянський художник дзвонять і кажуть, що Спілберг запрошує його на головну роль, платить 2 млн. доларів. Артист каже: «Добре, а коли починаються зйомки?». – «В кінці грудня — початку січня», — «Не можу, — відповідає актор, — у мене ялинки!». Жарти жартами, а Тимофій дійсно був дуже завантажений в театрі. Але для зйомок все ж знайшов час і приїхав до Москви.

Про свій перший досвід актор згадує: «Перший знімальний день був 18 лютого. Проби були чудові. Я повинен був з однією дівчинкою грати сцену. Ми пили чай в її квартирі, вона мені наливала. Потім читали вірші, вона мене запрошувала танцювати, цілувала, я непритомнів. Тоді сексуального виховання не було. Я ще думав, яка гарна професія, цілуєшся з дівчатками, та ще й грошей потім платять. Пройшов перший дубль, другий, — все нормально. На восьмому мені вже наоело читати вірші і цілуватися. Дівчаток відпускали, а мені казали: «залишіться». На 26 дівчинці я вже не хотів отримувати грошей і цілуватися…А дівчину, яку врешті затвердили, потім замінили на іншу…»

90-ті роки

Харківський театральний інститут Тимофій Федоров закінчив з відзнакою. З 1991 по 1993 р. він працював у Московському Новому драматичному театрі, потім, до 2000 року, — в Московському драматичному театрі ім. Н.В. Гоголя.

Періодично актор знімався в кіно. Свої перші ролі (лейтенант Шацьких в драмі Георгія Гахокия «Розшукується небезпечний злочинець» і Кононов в картині Бориса Григор’єва «Сповідь утриманки») він зіграв як Дмитро Чопенко, але вже в наступних в титрах значився актор Тимофій Федоров.ервый великий успіх до Тимофія прийшов з роллю Кістки Савченко в історичній стрічці Сави Куліша «Залізна завіса». В основу картини була покладена автобіографія режисера — історія юнака, який повернувся разом з батьками в Москву з евакуації напередодні 1947 року. Разом з тим, доля головного героя типова для того часу — двір, школа, комуналка, шпана, перша любов… Тимофій Федоров дуже тонко відчув свого персонажа, створивши образ, що запам’ятовується. За цю роботу він був удостоєний Призу «За кращий акторський дебют» на кінофестивалі «Сузір’я-95».

Рік потому Тимофій Федоров виконав роль Д Епернона – одного з фаворитів короля в екранізації роману Олександра Дюма «Графиня де Монсоро». Потім послідували ролі в кримінальній драмі «Танго над прірвою» (Вовчик) та історико-пригодницькій стрічці «Суддя у пастці» (Констант).

У новому столітті

З 2000 року Тимофій Федоров — актор театру імені Р. Н. Симонова. На його сцені він грав у виставах: «Три віку Казанови» (Казанова), «Ревнива до себе самої» (Мельчор) та ін.

У новому столітті актор набагато частіше став з’являтися на кіноекрані. Спектр його героїв досить широкий: Яків Гордон в серіалі «За лаштунками», Борис Коновалов в серіалі «Золоті хлопці», Жорик в серіалі «Проклятий рай», Дмитро Гущин в мелодрамі «Міський романс», кілер Руслан в серіалі «Павутина», дипломат Борис в мелодрамі «Два кольори пристрасті» та ін Двічі Тимофій Федоров виконував роль імператора Миколи II. Перший раз він з’явився в цьому образі в 2007 році в історичній стрічці «Зірка Імперії», другий раз – в 2010 році в російсько-японському фільмі режисера Мікіо Сато «Хмара над пагорбом».

Як режисер Тимофій Федоров поставив ряд картин: міні-серіали «Рокіровка» і «Я не повернуся», фільм «Папараца».

Фільмографія:

1992 Розшукується небезпечний злочинець

1992 Сповідь утриманки

1992 Біг по сонячній стороні

1994 Мана

1994 Залізна завіса

1995 Дорога на край життя

1996 Графиня де Монсоро — серіал

1997 Танго над прірвою

1998 Суддя у пастці

1999 Чоловічий характер, або Танго над прірвою 2

2001 Я винен — 2

2001 На розі біля Патріарших-2 — серіал

2001 Курортний роман — серіал

2001 Дванадцята осінь

2002 За лаштунками — серіал

2003 Оперативний псевдонім — серіал

2003 Амапола

2004 Сармат — серіал

2004 Рокіровка – актор, режисер

2005 Я не повернуся – актор, режисер

2005 Золоті хлопці — серіал

2006 Червона Кімната

2006 Папараца — режисер

2006 Міський романс (Україна)

2006-2007 Проклятий рай — серіал

2007 Розплата за гріхи (Україна)

2007 Павутина — серіал

2007 Зірка Імперії

2008 Блазень і Венера

2008 Терміново в номер-2 — серіал

2008 Два кольори пристрасті — серіал

2009 Слідопит — серіал

2009 Обережно, діти!

2010 Хмара над пагорбом (Росія-Японія)

2010 Ярмо любові